Шви помсти

Глава 4: Зламана ілюзія

«Найгірша біль — це не від серця, а від душі, коли ти усвідомлюєш, що тебе ніколи не любили.» — Ерік

Дженніфер була для нього всім. Вона була світлом у світі, де для нього не було ні місця, ні простору. Вона була наче з іншого світу — світу краси, популярності та впевненості. І це світло він завжди намагався ловити, як мале дитя, яке тримається за обіцянку любові.

Здавалося, що лише вона могла дати йому відповідь на всі його питання, могла відкрити йому двері у цей новий, яскравий, незвіданий світ. І він був готовий віддати все, лише б отримати її погляд, її увагу, її прихильність.

Але Дженніфер і її подруги… Вони не були тими, кого він уявляв. Вони були лише людьми, що сміялися з його незграбності, його фізичних недосконалостей, з того, як він не вмів правильно поставити себе в цьому світі. Вони сміялися з нього, коли він ішов коридором, а їхні зауваження лишали слід, немов порізи, у його душі.

Одного разу після уроків, коли всі поверталися додому, він вирішив підійти до Дженніфер. Його серце билося так сильно, що він відчував його у горлі. Він підійшов до неї з надією на хоча б один погляд, один знак, що вона помітила його.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше