У вересні 1986 року Оля прийшла в 0 клас. Так, саме в нульовий. Інтернат, до якого її привезли, часто втілював у реальність усі освітні експерименти держави. Хто, крім покинутих дітей, ще міг би це робити?
Нульовий клас нічим не відрізнявся від дитячого садка, але розпорядок дня для цих дітей був сповнений новою деталлю - Оля та її одногрупники мали нести чергування в групі, що передбачало прибирання житлових приміщень: спальні, роздягальні, а також робочої кімнати, що в сімейних дітей була гостьовою або ігровою кімнатою в їхньому домі.
В один із теплих вересневих днів Оля з Танюшею залишилися на чергування. Дівчатка взяли в коморі віник, велике цинкове відро і важку ганчірку для підлоги, яка була зроблена зі шматка старої радянської ковдри. Усі ці атрибути на тлі малечі виглядали надто громіздко. Ледве вірилося, що діти впораються з цим величезним інвентарем. Але Оля і Танюша не здавалися. Вони взялися до прибирання, незважаючи на важкість і незручність інвентарю.
Для Олі це був новий досвід, і вона відчула себе дорослою, виконуючи таку важливу роботу. Ніколи раніше вона не прибирала і й гадки не мала, що робити з цим величезним віником, який був мало не в її зріст.
Дівчинка була дуже худою і маленькою, у неї було чорне пряме коротке волосся з синім відливом, яке нагадувало колір воронячого крила, а на худенькому личку можна було виділити чорні виразні очі-намистинки, які з цікавістю дивилися на співрозмовника.
Незважаючи на те що Оля була брюнеткою на світлому тоні шкіри поселилася зграйка коричневих веснянок.
Її носик був маленький і злегка піднятий, що надавало їй наївного і невинного вигляду. У дівчинки були довгі пальці, які іноді нервово стискалися в кулаки. Загалом, весь її вигляд дихав деякою делікатністю і крихкістю, що могло викликати в оточуючих бажання її захистити.
Сукня ,яку видали дівчинці була трохи вільною, але цілком пасувала малятку, а в поєднанні з червоним бантиком робила дівчинку схожою на велику ляльку ,які за радянських часів були дуже популярні у дітей.
Дівчатка кректали, але всіляко допомагали одна одній у прибиранні.
Для Олі сьогоднішнє чергування стало особливим, тому що вона проводила його разом із Танею, своєю найкращою подругою. Дівчата багато жартували та сміялися, граючи в ігри та вигадуючи різні конкурси під час прибирання.
Танюша навчила подругу нового виду прибирання повстяного паласу.
Вона взяла кімнатний тапочок і перевернула його підошвою доверху, тримаючи тапочок за підошву, дівчинка почала ковзати по килиму, збираючи непокірні смітинки.
-"Оце так, - вигукнула Оля... Ти як це придумала? Спритність Танюші
дуже здивувала дівчинку.Танюша відкинувши віник швидко прибрала весь килим розстелений у спальні для дівчаток.
-Дайко я спробую! -попросила Оля подружку.
Оля працювала тапочком зовсім незграбно, Танюша хіхікала і періодично направляла руку дівчинки допомагаючи впоратися з нехитрим інструментом.
Дівчата закінчили прибирання всієї групи і з гордістю пройшлися по всіх кімнатах.
-Адже ми молодці? -Танюша підбадьорливо обійняла подругу за плече.
#4160 в Різне
#910 в Дитяча література
#2059 в Молодіжна проза
#919 в Підліткова проза
Відредаговано: 07.04.2023