Глава 11. Артур

— Отже, Амаль, я тебе слухаю. Що ти вже встигла натворити? — голос Міри повний сталі. Зараз вона така сувора. І так впевнено наближається до сестри, що навіть мені страшно.

— Нічого я не натворила. Ну, вибач, що не сказала тобі, що їду. Просто ми хотіли провести романтичні вихідні. Ось і все. Нічого протизаконного, — протягнула дівчина, скривившись.

— Про закони згадала? Я тобі зараз їх краще нагадаю, — лютує Міра. — А особливо тобі, — повертається до Ростика. Той знічується.

— Нічого ж не сталося, чого ти? — парирує мала. Цієї миті кімнатою лунає мелодія дзвінка на моєму телефоні. Певно, з'явився зв'язок.

Я підходжу до столу, де лежав мобільний ще з учорашнього вечора, та бачу на екрані ім'я дядька. Беру слухавку і йду на кухню.

— Привіт, — кажу я і чую завжди веселий голос у відповідь:

— Привіт, Артуре. Що там, тебе снігом замело?

— Є таке. Вихідні пішли трохи не за планом, але то нічого. Дивно, що ви додзвонилися, дядьку. Вчора взагалі зв'язку не було, — ділюся з ним я.

— Я фартовий, ти знаєш, — сміється. — Та й коли мова про бізнес, і зв'язок знайдеться, і дороги розчистять. А нам саме цього треба. Як собі хочеш, але в понеділок маєш бути в Києві і при параді.

— А в чому річ? — дивуюся.

— Я тобі організував знайомство з дуже багатими людьми. А ти маєш організувати нашу з ними подальшу співпрацю, — в цьому весь Євген Малиновський. Навіть бувши на іншій частині країни, він встигає провертати інтриги, оформляти угоди, знаходити партнерів. Є в нього ця підприємницька жилка — не інакше.

— І хто ці люди? — цікаво-цікаво.

— Прізвище Колос тобі про щось каже?

Я округлюю очі. Оце так. Авжеж, мені багато про що каже це прізвище. Матвій Колос — багатій, мільярдер, а ще колекціонер автівок. Здається, збирає Феррарі.

— Він хоче зробити вдалу інвестицію, тому ти його мусиш зацікавити. Деталі я надішлю тобі поштою. У файлі бізнес-план. Думаю, це наш шанс...

Схоже, мова про масштабування. Мені вже знайомий цей голос. Саме так захопливо дядько про все розповідав, коли ми тільки починали.

— І як у вас це тільки вдається? Захоплююся, — як завжди, кажу я.

— Майбутнє за нами, хлопче. Це лише початок, в мене ще багато чого приховано в рукаві, — інтригуюче каже він. Я сміюся.

— Тільки б мені вдалося з дачі вибратися, — згадую, що ще не розв'язана проблема з Ромчиком. Зітхаю.

— Виберешся. Комунальники обіцяють все розгорнути, якщо новий сніг не випаде.

— В мене тут ще дещо сталося, — я вже майже наважуюся розповісти про підкинуте дитя. Та враз вся наша майбутня розмова мов проноситься переді мною. Я точно знаю відповідь дядька. Він накаже віддати малого в сиротинець і забути. Займатися бізнесом. Я знаю, бо він не розуміє, що таке сім'я... дитина. Я теж не розумію. Але різниця між нами в тому, що я хочу зрозуміти.

Сказати йому означає забрати в себе шанс щось зробити для маленького Роми. Наприклад, спробувати знайти його маму. Можливо, жінці просто потрібна допомога. Може на такий крок вона наважилася з відчаю. Може вона шкодує. І я можу чимось зарадити. Повернути дитині сім'ю.

Але якщо я розповім дядьку, він викличе поліцію сам. Змусить мене віддати малюка їм.

Але одного разу я вже надав перевагу бізнесу.

— Що сталося? — пролунало з тієї сторони слухавки.

— Ні, нічого. Все владнаю. Надсилайте бізнес-план. У вільний час ознайомлюся.

— Підготуйся добре. І дивися, щоб ніщо не завадило нашим планам, — суворо каже він, а тоді вимикає телефон. За хвилину на електронну пошту приходить файл.

А я повертаюся в вітальню, де Міра вчить розуму сестру. Не заважаю їм. Підіймаюся на другий поверх і раптом чую дитячий плач. Швидко забігаю в кімнату й знаходжу Ромчика. Він сидить на ліжку і розгублено озирається. Сльози течуть по щоках. Певно, малий прокинувся і зрозумів, що нікого нема. Я підхоплюю його на руки. Він чіпляється за шию і плаче ще дужче. За кілька хвилин в кімнату забігає Міра.

— Що сталося? — схвильовано питає вона.

— Та ось, прокинувся і злякався, — відповідаю.

— Мама... — не то питає, не то стверджує дитя і схлипує, притулившись до мене. Серце пропускає удар.

Мені терміново треба в місто. Думаю, знайти маму малого має бути реально.