1.1

Чи варто казати: я проігнорувала поради лорда ректора?

Звісно, після останніх подій, перестала до нього дослухатися. Пройшов десь тиждень і випробування Аталісу я не здала, тільки от задавалась питанням: «Чого він тягне?». Джаго ж так лякав тими екзаменами, правилами й знаннями, наче знаменував скорий кінець світу, якщо всі студенти успішно не підтвердять свої знання. Та нині стоячи поряд з ним, усвідомлювала: якщо Джаго захоче, тоді з будь-якого правила магічної академії знайдеться виключення. Тільки варто чоловіку забажати… Втрата дорогоцінного пішака на полі бою з кісток для нього — біль.

На матір дивитися незвично. Багате вбрання з сиційського шовку, розшите перлами з глибин батькових володінь, золото та діаманти у тіарі. От вона велична королева… Незвично Кайлі споглядати чиюсь владу. Моракс сидів на своєму чорному троні, дивлячись на нас звисока. Я стояла з Будяком неподалік колони, а ельф розмістився у кріслі напроти королеви. Так вирішили вести перемовини. Ні слуг, ні радника до великої зали не пустили. Володар фортеці ще й магію застосував, а Ілісар… Що ж він вразив своїми силами, змусивши карафу з ароматним напоєм літати у повітрі й розливати рідину по кубках.

Джаго не відходив від мене ні на крок, неначе боявся відволіктись й дозволити трапитися якомусь лиху. Напружений він, немов струна, витягнутий й готовий до атаки, порушення встановлених Мораксом правил.

Її Величність ж, не дивлячись на свій стан, заливалась соловейком у розмові з ельфом, щиро дивуючись його силам. Й кожне її слово відзивалось невидимим болем на моїй душі. Кайла дивилась на мене з байдужістю, як ще дід Оріс дивився на бур’яни, які виривав зі своєї дорогоцінної малини. Я не очікувала теплої зустрічі, що ж можна хотіти від людини, яка вважає тебе чужинкою й заплатила гільдії головорізів?

— Ліреє, обережно, — прошелестів голос Будяка біля вуха, — у тебе прядки у волоссі стали фіолетовими.

Я прочистила горло й випрямилась, спостерігаючи реакцію королеви. Її перекосило, не дивлячись навіть на солодкі розмови Ілісара. Останній же обернувся, щоб глянути на зміни й посміхнувся.

— О, принцесо, — мовив він й підвівся, — я радий вашим змінам, — розплився в усмішці він, — нові сили й здібності завжди приносять з собою цікаві штрихи до портрета особистості.

Кайла зблідла. Здалось, що подумки вона вчергове підписала мені смертний вирок й запевнилась у своїх проклятих думках. Цікаво, що цього разу? Я підмінниця, бо та потвора в материному замку змінюватися не може? Та лже-Лірея завжди бездоганна витончена й компліментами кидається наче риба ікру метає? Дурниці.

«Чому ж все так заплутано?» — подумала й ледь не промовила в голос свій відчай.

— У вас дуже цікава донька, Ваша Величносте, — продовжив Ілісар.

Цього разу він не опустився в крісло, що спеціально для монаршої особи й нього принесли, лиш просто зупинився неподалік нас з Джаго.

— Нам ельфам потрібні настільки сильні здібності магії води. Бачте, навіть не зважаючи на віддаленість від світу людей, певні аспекти життя у нас вироджуються, втікають у води прекрасного Олосору, а разом з ним, розпливаються по світу.

Пишномовність Ілісара вражала й втомлювала. Бесідували вони з королевою з добрих пів години й ні до чого не дійшли. Тільки до красивих слів.

— А я б воліла бачити у своєму замку посланця вашого правителя, — промовила королева, піднявшись. — Думаю, що людям, що ельфам то видасться корисним.

— Такий варіант розвитку подій виключений, — спокійно ледь чи не проспівав Ілісар, розпалюючи вогонь злості Її Величності. — Ельфи не дарма живуть окремо, не думаю, що дипломат довго протягне у ваших землях, а наражати на небезпеку себе… Що ж, Ваша Прекрасна Величносте, ви або дуже любите ризик, або ж просто випили хороброї води з джерел свого чоловіка.

Я насупилась, розуміючи, що ельфи встигли пронюхати справи й у володіннях батька. Кайлу то ніяк не зачепило, або принаймні вона хитро замаскувала емоції в ту мить.

— Тобто у зв’язках між нашими державами ви відмовляєте? — тихо спитала жінка, випрямившись.

— Ви мене раните, прекрасна правителько, — улесливо відповів Ілісар й поклонився, — авжеж ельфи зацікавлені у спільних справах з людьми, але не думаю, що ви готові ризикнути життям власної доньки задля цієї авантюри…