"Ctrl+C, Ctrl+Книга" Ч.7

На ранок молода та перспективна письменниця Катерина Опришко ще й стала зіркою соцмереж. Вирізки з її інтерв’ю “Перчинці” стали вірусними в Інстаграмі, Ютубі та навіть Тік-тоці. Їх розбирали на цитати, а хтось навіть почав знімати на них пародії. Кількість підписників у її соцмережах росла у геометричній прогресії, а Муська нервово посмикувала пухнастими кінцівками щоразу, коли її власниці приходило чергове повідомлення від нових прихильників.

Мар’яна Павлівна продовжувала активно розкручувати свою протеже і навіть замовила їй декілька професійних фотосесій. За якийсь місяць Катя вже й сама не впізнавала власні сторінки у соціальних мережах. Замість кількох фото філіжанки з кавою, Муськи та нерозібраних рукописів там тепер мерехтіли професійні світлини. Ось на одній з них Катя з книжкою біля старовинного каміна. На іншій – та ж Катя в кав’ярні з ноутбуком. Третя – й зовсім легковажна – Катя в парку у легенькій сукенці на велосипеді з усмішкою на всі “тридцять вісім” зубів. А ще були фото з презентацій, автограф-сесій, навіть із декількох вечірок, куди Мар’яна Павлівна її силоміць потягнула під гаслом:

– Письменник теж людина! Йому потрібен піар, шампанське і світлини з келихом у руці!

Катя зітхала, але підкорялася. І навіть почала звикати до того, що її обличчя впізнають у книжкових крамницях, супермаркетах та просто на вулиці.

Та найбільше уваги діставалося… звісно ж, Мусьці. “Пухнашта морда”, як її “ласкаво” називала  бабця Мотря, вже мала власний фан-клуб у Фейсбуці. А якийсь особливо кмітливий фанат навіть зробив сторінку “Муська Опришко — справжній редактор”, де він за допомогою штучного інтелекту генерував контент із зовнішністю Катерининої кицьки у різних епостасях. Десь вона просто спала на ноутбуці, десь кусала зарядний пристрій чи сердито позирала на фотоапарат. А в найвигадливіших – сиділа за комп’ютером в окулярах та кофтинці та строчила свої “ме-мур-ари”.

– Та це жах якийсь, – бурмотіла Катя, гортаючи меми зі своєю кицею. – Я, виходить, тепер не письменниця, а просто власниця суперзірки!

– Не просто власниця, – поправляла Мар’яна Павлівна, – а продюсер!

– І нічого, що цей “контент-креатор” порушує авторське право чи щось таке? – не вгамовувалася Катерина.

– Та в дупу це авторське право! Це ж тобі додає відомості! – заспокоювала редакторка. – І ми продаємо більше книг. А значить, і прибутки у нас з тобою більші. Ось вже вчора третій тираж замовила. ТРЕТІЙ! Розумієш?! Ті п’ятдесят тисяч розхапали за місяць буквально! Тож не бурчи, а краще готуйся. Завтра у тебе прямий ефір зі своїми читачами! Не забула?

– Та де там, забудеш тут…

У “судний день”, тобто наступного вечора, Катя, як належить сучасній зірці літературного фронту, вже сиділа перед камерою ноутбука. Готувалася до цього “чирку”, як зауважила бабця, ледь не з самого ранку. Та все йшло не за планом. Спочатку в домі чомусь відімкнули гарячу воду і дівчині довелося гріти її у каструлях. Потім магічним чином зник єдиний чистий рушник, якийсь чомусь потім опинився під “наглою пухнастою мордякою” (Катеринині слова), яка не збиралася його віддавати. Праска для волосся працювала рівно доти, доки не вирівняла один бік і успішно згоріла під час витягування іншого. Довелося вигадувати нову сучасну зачіску під назвою “Розбуди мене в чотири, поклади мене у шість” або “Вигідний профіль”. Насамкінець, дівчина вирішила трішки підфарбуватися заради такої нагоди, але туш її давно засохла, а термін дії пудри та рум’ян вийшов ще три роки тому.

– Та нашо тобі личе мажати?! Воно ж нічо не шпашé! – “заспокоювала” бабця. – Ж личя води не пити!

Катя лише зітхнула, не розуміючи, був це комплімент, чи образа. 

Нарешті о шостій вечора письменниця закрилася у своїй кімнаті (але лише від Мотрі, бо Муська й не збиралася вставати з Катіного рушника), примостилася так, щоб на фоні було видно її полицю з книжками (яку спеціально перед тим протерла від пилу) і вийшла в онлайн.

– Добрий вечір, мої дорогі читачі! – почала вона трохи тремтячим голосом. – Це мій перший прямий ефір, і я страшенно хвилююся…

У чаті одразу посипалися сердечка, привіти з різних куточків країни й навіть кілька повідомлень з-за кордону. Катя вже розслабилася, навіть посміхнулася – і тут в кадрі, як чорна хмара, з’явилася вона...

“Муська Опришко”, мабуть відчувши, що десь недалеко є її фанати, вальяжно пройшлася столом і впевнено вмостилася перед камерою, закривши половину обличчя Каті своєю пухнастою дупою. Глядачі почали шаленіти: “Омг, це ж ВОНА!!!”, “Показуйте котика ближче!”, “Це ж наша зірочка!”

– Мусь, йди звідси, – крізь усмішку прошепотіла Катя й спробувала зняти кицьку зі столу. Де там! Та ще й лапою вимкнула світло кільцевої лампи.

Картинка різко потьмарилася, а чат вибухнув від сміху й коментарів.

– Я так розумію, сьогодні не мій зірковий час, а моєї “редакторки”… – розгублено усміхнулася письменниця.

А Муська тим часом лише набирала обертів. Не відчуваючи негативних вібрацій з боку своєї власниці, “пухнаста морда” з пафосом пройшлася по клавіатурі, надіславши в ефір щось на кшталт “ваупокдрелкрдлаопрдларпотлдшр”.

– О, дивіться, це ексклюзивний тизер нової книжки! – жартома відреагувала Катя, і тут публіка вибухнула ще сильніше. Вподобайки та коментарі неслися як скажені, і це ще більше розслабило спочатку знервовану молоду письменницю.