Шість чудес до сніданку

Порада Гусениці

 

Куплет 1:

Свій шлях карбуючи країною Чудес,

Ти на розпутті у ваганні зупинилась,

Де край доріг росте великий гриб,

А на шапинці гусінь умостилась

І голову підводить із туману.

Вона стара, у неї безліч рук,

Хитається, мов зморена чи п’яна,

Підводить раз-по-раз мундштук

І сизий дим вдихає від кальяну.

 

Приспів:

— Куди мені? — у сум’ятті питаєш ти.

— Який обрати путь? Як далі йти?

Вона зроняє лиш: — Ти знаєш і сама.

— Чекає що на мене? — Та в її очах пітьма.

— Вперед. Твоя дорога неблизька.

Дарує посмішку — лукаву й невловиму,

Тоді підводить мундштука

Й щезає в сизій хмарі диму.

 

Куплет 2:

Та гусінь давня, як і Дивокрай,

І, кажуть, відає усе й про всіх:

Хто, що й коли — чи подвиг, а чи гріх,

І що в майбутньому чигає їх.

Однак, на жаль, та гусінь мовчазна:

В своїм кальяні варить загадки

Й дива за вітром з димом випускає.

А як стрічаються мандрівники —

Лише «Хто ти?» вона відповідає.

 

Приспів:

— Куди мені? — у сум’ятті питаєш ти.

— Який обрати путь? Як далі йти?

Вона зроняє лиш: — Ти знаєш і сама.

— Чекає що на мене? — Та в її очах пітьма.

— Вперед. Твоя дорога неблизька.

Дарує посмішку — лукаву й невловиму,

Тоді підводить мундштука

Й щезає в сизій хмарі диму…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше