Ось і моя зупинка. Осінь. Гарна пора. Мені особисто подобається. Так красиво навколо! У ці вересневі дні природа перетворюється на казку.
Так приємно йти цими вулицями. Дивитися, як тихесенько літо переходить в осінні дні.
Гарно кохати та бути коханим. Ці дні — для щастя. Взагалі-то, все життя — для щастя. Але ця пора особлива.
Хтось каже... Хтось голосно мовить: «Ні-ні, то весна — час для кохання!» Що ж, кожному своє, кожному своє.
Але як на мене, середина та кінець вересня — найкращий час для зізнань і кохання.
Усе таке красиве. Усе таке казкове. Осінь.
Найперша її сторінка. Відкривай сміливо очі! Казка прийшла. Казка прийшла!
На мене чекають. Я ж бачив, як учора сяяли світлом її карі очі. Бачив. Усе я там бачив: і ніжність, і тепло, і кохання.
Вона така неймовірна. Така! Немає слів. Ні, слова у мене є. Та чи треба казати їх вголос?
Але вона справді чудова! Фігура — вогонь! Обличчя — гарне. Усе мені вній подобається. І до того ж вона дуже розумна дівчина.
Але є одне «але». Це її вік.
Так. Моїй Олесі лише п'ятнадцять, а мені — цілих двадцять один. І, як на мене, це дуже велика різниця. Подумає ще хтось: «От зв'язався з малою. Чи хіба немає дорослих дівчат?»
#11908 в Любовні романи
#2534 в Короткий любовний роман
#1741 в Молодіжна проза
#761 в Підліткова проза
різниця у віці та вибір, #підлітки, різниця у віці та кохання
Відредаговано: 09.09.2024