Ось і моя зупинка. Осінь. Гарна пора. Мені особисто подобається. Так красиво навколо. У ці вересневі дні природа перетворюється на казку.
Так приємно йти цими вулицями. Дивитися, як тихесенько літо переходить в осінні дні.
Гарно кохати та бути коханим. Ці дні для щастя. Взагалі то життя усе для щастя. Але ця пора — вона особлива.
Хтось каже. Хтось голосно скаже. Ні, ні. То весна — час для кохання. Кожному своє. Кожному своє.
Але, як на мене — середина та кінець вересня найкращий час для зізнань та кохання.
Все таке красиве. Все таке казкове. Осінь.
Найперша її сторінка. Відкривай сміливо очі! Казка прийшла. Казка прийшла!
Мене чекають. Я ж бачив, як учора сяяли світлом її карі очі. Бачив. Все я там бачив. І ніжність, і тепло, і кохання.
Вона така класна. Така! Немає слів. Ні, слова, то в мене є. Та чи треба казати їх в голос?
Але вона дуже класна! Фігурка — вогонь! Обличчя — красиве. Все мені подобається. І така вона дуже розумна дівчина. Але ж є одне "але".
Це її вік.
Так. Моїй Олесі лише п'ятнадцять.
А мені цілих двадцять один. І, як на мене, це дуже велика різниця. Подумає ще хтось — от зв'язався з малою. Чи хіба немає дорослих дівчат.
#4666 в Любовні романи
#1116 в Короткий любовний роман
#643 в Молодіжна проза
#174 в Підліткова проза
різниця у віці та вибір, різниця у віці та кохання, #підлітки
Відредаговано: 09.09.2024