Яма.(анонс)

 На годиннику четверта ранку. Сяйво нового, вересневрго дня ледве розпочинало розганяти темряву навкруги. Я дивився у вікно свого кабінету та посьорбував свіжо зварену каву. Це була третя філіжанка бадьорого напою за ніч. Змішуючи чорний напій зі своїми думками ніч перетворювалася на кошмар. І так тривало вже близько чотирьох чи п'яти днів. Вночі я піддаюся навалі думок, які за де який час переходять в надокучливе шепотцння в моїй голові, а в день ледве стримую потяг до сну. І звісно в цьому мені допомагає стара, добра філіжаночка міцно звареної кави. Вчора мій організм не витримав такого навантаження і заснувши за робочим столом я не нароком пролив каву на пепери мого клієнта. Це добре, що мені швидко вдалося виправити ситуацію, зателефонувавши своєму знайомому Стівену Бексу. Стівен мав доступ до потрібних мені папер і за декілька годин допоміг мені виправити ситуацію. Я надаю нотаріальні послуги і така людина як Бекс завжди стане в пригоді такому як я. Особливо коли трапилося щось подібне. Звісно його послуги влітали мені в копійчину! Та краще вже так, а ніж червоніти перед клієнтом та одночасно втрачати свій авторитет. Від тепер каву за своїм робочим столом я п'ю дуже обережно. 
 

Ранкове сяйво потихеньку змінило собою нічну пітьму. І в вікна мого кабінету почали пробиватися промінчики осіннього сонця. Його тепло можна було відчути приклавши руку близенько до скла. Сонце швидко підіймалося над містечком Пертіон, що знаходилось на півночі країни,  а мене своїм пробудженням воно як завжди схиляло до сну. В голові під ранок починало роз'яснятися і не видимі лещата переставали стискати серце. Так би мовити, попускало. За це я більш за все й любив цю пору нового дня. За без сонними годинами ночі приходив він. Спокійний ранок. Ранок, на який я так чекав. Він забере всю ту біль, яка накопичилася за всю довгу ніч у моєму серці. Переробить печаль на втому. Розслабить моє втомлене від надокучливих думок тіло. Забере..., але не надовго. Я точно знаю, що вже цієї ночі знову сидітиму на одинці і буду розмірковувати над тим, як вона могла так вчинити?  Після стількох років подружнього життя! Як і головне, навіщо? Урсула всіляко відхрещується від моїх підозр, але я знаю. Ні!  Тепер я впевнений у тому, що моя дружина зраджує мені. І нехай вона йде на перекір моїм словам і підозрам, я збираюся це довести. Я збираюся і доведу. Не дарма я ночами не стуляю очей, перебираючи в голові різні варіанти її викриття. Саме через свій, так званий план викриття, я не знаходжу спокою ні в день, а ні в ночі. Знаю те, що Урсула дуже обережна! Такі хитрощі як зйомка на приховану камеру, чи прослуховуючий пристрій виявляться грошима, які я просто викину на вітер. Враховуючи те, що клієнтів у мене суттєво поменшало, мені дуже б не хотілося витрачатися даремно. Тим паче дружина вже знає про те, що я підозрюю їі і вона буде вести себе обачніше в сотні раз, в тисячі разів. Перебуваючи в двадцяти річному шлюбі я все ж таки трішки вивчив свою дружину, але... 

Вона мене також вивчила. 
Чоловіка прочитати легше а ніж жінку. Тому я мав придумати якийсь інший спосіб. Спосіб, про який вона навіть подумати не могла. Не те що подумати! Треба, щоб вона вважала це фантастикою. План викриття потрібен практично не можливий. Не можливий для втілення його в життя. Саме такий план народився в моїй голові цієї ночі. Про нього вона точно ніколи не здогадається. Я зможу з легкічтю довести її провину і її брехню. Ну як з легкістю!? Ідея сама по собі хороша і вдала на мою думку. Та вона потребувала прикладення ще й яких зусиль! 
 

- Так! Це саме те, що мені потрібно! Лише так я зможу довести провину своєї дружини. Вона більше не зможе заперечувати мені в моїх підозрах. Чоловічий годинник у їі сумочці, інтимний крем під матрацом нашого ліжка, презервативи в кишені її нічної сорочки. Тепер ці всі аргументи матимуть інший характер, після того як я зможу довести свої так звані дурнуваті вигадки. Вона більше не зможе суперечити моїм словам і в залі суду я не буду почуватися божевільним бовдуром. Ревнивцем, який без підставно поливає власну дружину брудом.