Без раннього пробудження.

 Прийнято вважати, що автором страшних історій має бути людина з великим багажем прожитих років позаду себе. За плечима якої трапилися якісь події, які вона починає перетворювати на казки для дорослих. У когось ці казки і справді виходять дуже переконливими і такими, що людина читаючи їх вірить повністю в написане. За такими казочками знято не мало кіно стрічок. Чесно кажучи я і сам полюбляю подивитися такий фільм, або прочитати дану книгу. Правда відходжу я після таких історій довгенько, ну скажімо три-чотири доби. Але, повторюся ще один раз, це коли страшилка і справді варта уваги. Особисто моїм ідолом і поклонителем в даному жанрі є ніхто інший, як Стівен Кінг. Його книги мені знайомі з маличку, а його історії ідосі живуть у моєму вже не молодому серці. А безсонноії ночі, старі- пошашарпані сторінки ніби оживають і стают джерелом міркування аж до самісінького ранку. 
 

Я  людина віруюча і навіть в моєму авто знайшла своє місце малесенька Біблія з тонесенькими сторінками. Яку я час від часу читаю, перебуваючи в довгому заторі на дорозі, або просто перебираючи речі в бардачку авто раптово натрапивши на святу книгу. Вдома, у моїй потаємній шухляді присутня звична для кожного товста Біблія, також зі сторінками мабуть тоншими за лезо. Її я читаю рідше, адже за кермом свого сімейного пікапа перебуваю частіше ніж у своєму власному будинку. 
 

Ось так: книги, книги, книги. Різного характеру, різної товщини. Вони переслідують нас усіх ще з маличку, ще зі школи. З роками написане в них змінюється і ми вже самі обираємо, яку книгу нам взяти з собою в завтра, а яку на завжди лишити на поличці життя. Де вона припаде пилом і можливо колись, якийсь поціновувач даного жанру здмухне з палітурки захисний шар. А можливо книга там так і лишиться назавжди. 
Від так книги навчили нас вірити в те, що ми самі обрали для себе. Для свого існування, для життя. Не рідко трапляється так, що написане в даній книзі одне, суперечить написаному в іншій, теж не менш важливій книзі. Діалог самим з собою переростає в суперечку і ми відсіюємо якусь з цих книг. А якщо Ви не можете відмовитися, не готові попрощатися з такими рідними та теплими сторінками, до яких так звикли? Ось я про що! Ось до чого я веду! Що хочу почути від Вас мої любі читачі! 
 

Саме така ситуація трапилася в моєму житті  зі мною особисто. Коли писання Святої Книги суперечить тим подіям, які відбуваються тут і зараз. Коли тонесенькі сторінки аж ніяк не можуть пояснити того... І навпаки... Коли вже сам починаєш вірити і будувати в своїй голові інший сценарій. Вам це знайомо??? Ви боролися з цим??? Ви перемогли??? 
 

В двохтисячному році я одружився і ми з моєю дружиною купуємо будинок, який був побудований в після воєнний час. Я маю на увазі другу світову! Так от... ! Ми щасливі та життєрадісні переїзджаємо в наше нове помешкання і аж ніяк не задумуючись хто жив тут раніше і яку історію приховують товсті стіни...