Календар 26

 Меггі крадькома вийшла зі спальні та попрямувала до вітальні. Де на столику лежала річ, яка їі цікавила. Дівчина ввімкнула світло в потрібній кімнаті та одразу помітила подарунка, який ніби манив Меггі пошвидше відкрити його. Жінка взяла до рук не великого пакуночка і всілкся на проти столу, приготувавшись відкрити його. 
 

- Що тут може бути? - проговорила Меггі в голос. Цікавість повністю заволоділа їі мозком та тілом. Опиратися не було сил. 
- Гарно замотала! - намагаючись роз'язати маленькі вузлики, які зав'язала Катрін, Меггі знову проговорила в голос. Впоратися з маленькими вузлами дівчині заважав манікюр, який вона зробила на передодні в місцевому салоні краси. В один момент дівчині здалося, що вона зламала ніготь. Біль пронизала її палець та манікюр лишивця цілим. 
 

- Я вже подумала, що нігтю кінець, - промовила дівчина, обережно дмухаючи на середнього пальця правої руки. 
- Не дуже хочеться знову гаяти час в кабінеті майстра манікюру, - додала та. 
Останній вузлик нарешті піддався пальцям дівчини і Меггі вже бачила, що це були не фото картки. Меггі найбільше боялася, що Катрін таким чином передала Бенові старі фото, на яких вони разом, або щось типу того. Та побачивши те, що нічого такого там не було, Меггі з полегшенням зітхнула. 
 

- А це що? - зі здивуванням в голосі сказала дівчина. - Навіщо він Бенові?  
Меггі тримала в руках подаровану річ. Вона просто сиділа та виртіла в руках маленького подарунка. Відривний календар нічим не відрізнявся від інших календарів, яких вистачало на поличках магазинів. Не відрізнявся, окрім запахів парфум жінки, яка його подарувала. Та наче навмисно просякла його тонесенькі аркуші приємними ароматами. Великими, червоними літерами на палітурці виблискували цифри 2020, а картонна підставка слугувала тримачем на рівній поверхні. Календар мав 365 аркушів та окремі чисті листочки з заднього боку, які слугували записником. Меггі вирішила, що Катрін таким чином передала Бенові таємну записку. Та й цього разу підозри Меггі виявилися без підставними. Аркуші записника виявились порожніми і ніяких таємних записочок. Картонна обкладенка календаря мала з легка пошарпаний вигляд. Це значило, що той був не новий. Не першої свіжості, так би мовити. І цифри 2020 були тому підтвердженням. Перегортаючи тонесенькі сторінки Меггі помітила, що всі аркуші на своєму місці і жодного не відірвано. 
 

- " Якось дивно " - подумала Меггі, дивлячись на яскраво-червоного подарунка. - І навіщо він йому? Тут точно є якась не помітна моєму окові загадка, - вже в голос промовила дівчина і знову почала шарпати тонесенькі аркуші календаря. Та тепер вона не просто трусила календарем, а перелистувала кожен аркуш. Ця робота була не з легких. Адже аркуші були настільки тонесенькі, що здавалося порвуться навіть від дотику до них. 
Аж ось...
 

- Що за???...!!!...???   - Я так і знала!!!...!!!   - Не дарма я відчувала якусь хитрість з боку цієї Катрін. 
На сторінці " одинадцятого липня " дівчина побачила цифри номера телефону, які були написані чорним олівцем. Схожим на жіночий олівець, для підводки очей.