Календар 3

  Збираючись на зустріч з кращим другом Бенові раптово знову потрапив у поле зору новенький календар. Саме той відривний календар, який подарувала чоловікові його кохана Лінсі. 
" Ти тільки не відкривай календар раніше зазначеного часу" - Говорила дівчина Бенові. Вона мала на увазі діждатися початку Нового Року, а потім вже розпочати відривати листочки. Бен взяв календар до рукі і хотів відкрити першу сторіночку, але вчасно згадав слова Лінсі і знову рівненько поставив картонну книжичку на столику біля ліжка. 
 

Чоловікові здалося, що в двері постукали і той щодуху помчав впевнетися в цьому. 
Тук-тук-тук, почув Бен підійшовши до дверей.
" Лінсі". - Промайнула думка в його голові і очі засяяли від радощів. Але привідкривши двері радість змінило розчарування. Навіть розчарування м'яко сказано. Очі Бена налилися кров'ю, а на обличчі вимальовувалася злість. 
 

- Катрін? Що ти тут забула? Ти в курсі, що через твою витівку Лінсі не виходить на зв'яязок? Як ти посміла взагалі з'явитися у моїй квартирі? - Задавав питання розлючений Бен і здавалося люті його не має меж. А налякана дівчина просто мовчала. Мовчала і дивилася у його люті очі. 
- Дозволь мені зайти і спробувати хоч якось пояснити тобі цей незручний випадок, нарешті вимовила дівчина, винно опустивши очі в підлогу. 
- Не думаю, що ти знайдеш цьому якесь розумне пояснення, але.... Я вислухаю тебе. Тільки швидко. У мене зустріч з Карлом, - сказав Бен. 
 

- З Карлом? Знову? - Промовила Катрін. Нічого нового він тобі не розкаже. Анічогісінько.
- А що по твоєму він зобов'язаний мені розповісти? Ми просто поговоримо і все. Я хочу, щоб він допоміг мені розібратися з моєю проблемою. Хто ще, коли не кращий друг? - Сказав Бен. Надіюся він допоможе помирити мене з Лінсі. Це також і від тебе залежить! Ти вже говорила з нею??? - Запитав чоловік. Вирячивши очі на Катрін. 
- Ні я з нею не розмовляла! Хіба це так важливо? - Нервово випалила дівчина. 
 

- Ну ти звісно даєш! Звичайно важливо. Це чорт забирай як важливо! Ти нормальна взагалі людина? - Прокречав Бен. Ти мене чуєш взагалі? Я з тобою розмовляю? 
Дівчина тим часом пройшла по коридору в глиб кімнати і впритул підійшла до дверей Бенової спальні. 
 - Я зайду, можна? - Тихим голосом промовила жінка. Та не чекаючи на відповідь чоловіка привідкрила двері. 
- Катрін! Я звичайно не лупцюю жінок, але щось мені підказує я зміню свої правила. Ти мене чуєш? Що з тобою коється? 
 

Та жінка ніби не чула криків Бена, або просто не хотіла чути. 
- Календар? Ти його ще не відкривав? - Спокійно запитала Катрін, ніби це вона подарувала його Бенові.  - Звичайно не відкривав, ще чотири дні до різдва. Та чорт забирай, не змінюй тему. 
 

- Це ми з нею вибирали його тобі, сказала дівчина, а на очах заблисті прозорі кришталики. Як твій телефон? Ти знову його розбив? 
- Так розбив. Яке це має значення. Знаєш що! Забирайся з моєї квартири. Забирайся з мого життя. Та будь така ласкава, спочатку поговори з Лінсі. Хоч трішечки збережи своє обличчя перед друзями і передімною. Я тебе прошу. Благаю!!! А зараз Карл мабуть зачекався мене. 
 

- Нікуди твій друг не дінеться. А я просто, я... намагалася. Чесне слово Бене. Ти правильно зрозумій і пробач. А календар..., не відкривай до Нового Року. Нехай все буду так, як захотіла Лінсі. Пробач мене Бене. Пробач коханий, - сказала Катрін зі слізьми на очах і поспіхом вибігла з квартири Бена. Лишаючи по собі повну голову запитань у Беновій голові.