Хлопець, який ніколи не спить. 14

Ось так двоє найкращих друзів, двоє чудових лікарів складали план по знищенню дивного Розп"яття. Макс та Рік були впевнені, що винуватцем Стівеного безсоння є саме воно. Чоловіки витратили близько трьох діб для вивчення старої літератури, яка збереглася після смерті Рендольфа. Рік знайшов потрібні підручники в кабінеті свого покійного батька. Морган не часто відвідував це крило свого будинку, так як це навіювало приємні і не дуже спогади. А чоловікові не подобалося коперсатися в минулому. Серед знайдених старих документів була і пошарпана мапа місцевості. Саме тієї місцевості, куди Рендольф відправлявся у свою останню подорож. 
 

- Ми спробуємо спалити його тут, не йдучи  на індійські землі, - говорив Макс. Якщо не допоможе ... Вже тоді і подивимось... 
Жінка зі страшного кошмару перестала переслідувати Логана. Іноді він навіть хотів того, щоб та з"явилася і підказала як буде каще зробити. 
- Можливо спробуй поспати, тоді вона і з"явиться, - давав поради Логанові його друг, але... Рік добре знав те, що з появою загадкового предмета, чоловікові не вдається зімкнути очей. 
Друзі телефонували до помешкання Мунсів. Чоловікам було цікаво, як почуває себе Стівен. 
 

- Так. Я вас слухаю! - підняла слухавку Енні. 
- Місіс Мунс, вас турбує доктор Логан. Я хотів дізнатися, як почуває себе ваш син? 
- Ооо... містере Логан! Куди ви зникли? Я телефонувала вам. Та ваша дружина і сама дуже схвильована вашим швидким від"їздом. Містере Логан! Ми з чоловіком дуже вам вдячні. Стівен вперше за останні роки заснув! Ви мене чуєте? Стівен, наш хлопчик..., - жінка не стримуючи сліз голосно заплакала.  
У мікрофон слухавки Макс почув ще чийсь голос. Це був чоловік місіс Енні, Річард. 
 

- Кохана. Чому ти плачеш? Хто телефонує? Невже це???... Ало, ало, це ви Максе? Ало!
- Так Річарде. Це я, - відповів Макс. 
- Ви не уявляєте, який я вдячний вам за вашу роботу! Мій син. Він! Він почувається на багато краще. Ми маємо зустрітися, чуєте! Ми обов"язково маємо зустрітися. Ваша робота потребує винагороди. Ало. Ало, містере Логан! Ви тут? Ало!!! 
 

- Я чую вас Річарде. Я все добре чую. Радий, що мені все таки вдалося допомогти Стіву з його безсонням. І ми скоро обов"язково зустрінемось. Про додаткову винагороду і думати забудьте, але зустрітися потрібно. 
- Так ви можете сказати зараз, що було причиною... Невже те Розп"яття, яке висіло у кімнаті Стівена? Можете сказати? - перепитав схвильований чоловік. 
 

- Я вам все розповім. Все, але при зустрічі. Домовились! 
- Добре містере Логан. Домовились. Та моя вдячність не має меж, так і знайте. А бачили б ви радісні очі моєї дружини. Коли та зайшла в ранці до кімнати Стівена і побачила його сплячого у своєму великому ліжку. А обличчя самого стівена, коли він розпочав переповідати нам свої сни. Ви уявляєте докторе! Сни!!! Це просто... Це просто в голові моїй не вкладається. Ви ще тут докторе? - спитав Річард у чоловіка на іншому боці слухавки. 
 

- Так. Маю мало часу. Поговоримо пізніше. 
- Логане. У вас все добре? Ваша дружина сказала, що ви поїхали у невідкладних справах. Можливо вам потрібна якась допомога? Ви тільки скажіть я ...
 

- Річарде в мене все добре. Скоро думаю побачимося. Передавай вітання Стівену. Скажи йому, що він великий, великий молодець, - не нароком перейшовши на ти, промовив Макс. Сказав і поклав слухавку. 
 

 Стівен в цей момент спустився на вечерю зі своєі кімнати і чув таткову розмову з містером Логаном. Юнак чув те, як батько запитав його про Розп"яття. Те дивне розп"яття, яке не давало спати хлопцеві. Це тепер, коли моторошну річ забрали з його кімнати, Стівен міг багато розповісти про неї. Розповісти те, як іноді чув голоси зі стіни, де воно висіло. Те, як темними ночами він бачив ніби Розп"яття оживало. І голова людини, яка була зображена на ньому, перекидалася то на ліво, то на право. Моторошна картина... Ребра розп"ятого приходили в рух, ніби від сильного серцебиття. Тук-тук, тук-тук, проривалися крізь відмершу шкіру і знову ховалися на звичне місце. А на лобі промальовувались дві кульки. Саме в тому місці, де потрібні були бути очі. ОЧІ!!!  Коли наставав ранок Стівен забував те, що відбувалося вночі у його кімнаті. Забував. А ось тепер він згадав все!... 

 

********** ********** ********** 
 

На цьому щоденник мого тески Стівена закінчується. Більше ніяких записів про долю доктора Логана. Про долю Моргана. І саме головне, ні слова більше про Розп"яття.  За допомогою інтенету я дізнався те, що дім Ріка Моргана згорів вщент. У всьому звинуватили стару електро-проводку. Сам господар будинку вважається перетвореним на пепіл в наслідок пожежі. Під завалами будинку рятувальниками було знайдено ще одне тіло. Точніше те, що від нього лишилося. Експертиза ДНК показала, що останки належать Максу Логану. Дружина Макса Ельза довго не могла повірити в те, що така безглузда трагедія забрала в неї чоловіка. Врешті решт змерилася з цим і розпочала нове життя, але вже не в цьому місті. Ельза була змушена продати маєток, бо той нагадував їй покійного і виїхала в невідомому напрямку. 
 

Стівен. Про Стівена я нічого більше не дізнався. Думаю він вже повністю оговтався від пережитого. І тепер мешкає десь у Райському містечку, попиваючи текілу. Можливо навіть книгу написав про своє не легке минуле. А можливо збожеволів бідолаха... 
 

А я! Я перестав купатися в озері не подалік будинку. Як би не було спекотно на вулиці Кленора...

           Кінець.