Хлопець, який ніколи не спить. 13

- Я знаю, що треба зробити з цим Розп"яттям. Мені наснився дивний сон. Справжній кошмар, який постійно переслідує мене навіть на яву. В цьогму нічному кошмарі я бачив те, як хлопчикові викололи очі, в якомусь страшному ритуалі. І ця жінка... Ця дивна жінка. Вона привела у вісні мене у місце де і був проведений цей ритуал. Це здається було якесь поселення.... Поселення індіанців. Розп"яття брало участь у жертвоприношинні і мало згоріти разом з трупом вбитого хлопчика. Але... Мабуть, по якимось причинам не згоріло. Я чітко бачив у цьому сні....,чи не зовсім сні, як Розп"яття  охопив вогонь... Я точно це бачив. Старий індіанець, який проводив цього жахливого ритуала тримав Розп"яття біля себе. - Логан не надовго поринув у роздуми. Ось твій двоюрідний дід і знайшов його в останній експедиції! - Додав до всього сказаного Макс. 
 

- І ти думаєш, що це дивне Розп"яття і стало причиною беззсоння, яким зараз страждає Стівен Мунс? - Поставив питання Рік. 
- Я не думаю... Я впевнений в цьому! Не знаю чому, але я точно впевнений! - Твердо відповів Логан.  
- І що будемо робити? Я маю на увазі, що будемо робити з Розп"яттям? Якщо ти такий впевнений в тому, що саме воно є корінням усіх бід то..., треба правильно усе зробити. Правильно закінчити ритуал! Та дивна жінка з твого кошмару нічого не говорила про це?  
 

- Ні. Але я вважаю вона не дарма показала мені все. Значить надіється на те, що я зможу їй допомогти. Ріку? А як саме помер твій двоюрідний дідусь? Можливо я пропустив це, коли ти мені про нього розповідав?  
- Ні. Я не говорив того як він помер. Та ніхто точно і не скаже цього! - Відповів Морган з нотами смутку у голосі. 
- Тобто, ніхто не скаже! Що сталося? - Макс здивувався почутому. 
 

- Як я вже говорив Рендольф з експедиції повернувся сам не свій. З усіма перервав контакти. Нікого не хотів бачити. Тоді зі слів моїх батьків я зрозумів, що на таку поведінку діда вплинула смерть його коханої Стефані. Серед рідні поповзли чутки, що дід навіть перестав спати! " Бідолаха винить себе у смерті жінки " - Вважали його близькі.  
- Перестав спати? - Перепитав здивований Логан. А далі? Що з ним трапилося далі? 
 

- Дідусь повністю з"їхав з глузду. Не дивлячись на його досягнення у психології, він не хотів і слухати про допомогу з боку лікарів. Лікарські препарати дідові призначали заочно його добрі знайомі, також лікарі. Чому заочно? Я думаю ти розумів. 
- Так. Твій двоюрідний дід нікого до себе не підпускав. Далі. Що було далі? - Нетерплячи промовив Логан.  
- Не жини Максе! Я намагаюся згадати все і нічого не пропустити. Я в той час був малим хлопчиною і чув все зі слів дорослих. Тому май терпіння!
 

- Добре, добре. Пробач. Це просто нерви і недоспані ночі даються в знаки, - перепросив Макс за різку поведінку. Давай далі. Я уважно слухаю. 
- Коли ти в останнє спав? - Змінивши тему розмови запитав Рік. Уважно при цьому подивившись в червоні очі Логана.  
- Та все добре Ріку. Так мене переслідують кошмари, але я ... Я мабуть сплю..., мабуть, - не чітко промомив Макс. Намагаючись згадати скільки часу за останні кілька днів йому вдалося поспати.  
- Мені здається ти не відпочивав кількка днів Максе. Ти змушуєш хвилюватися за тебе, -

Рік дивно задумався. 
- Не периймайся друже. Все добре. Зі мною все гаразд. Продовжуй, - приготувався слухати далі Логан.  
Рік ще не довго подивився на стомленого Макса і продовжив розповідь. 
" Надіюся я не зробив помилку, коли довірив справу Стівена своєму кращому другові " - Не нароком подумав той. 
 

- Далі. А що далі! Точніше і краще розповів би про долю дідуся мій тато..., якби був ще живий. Але, маємо що маємо, - з нотками смутку в голосі сказав Морган. Або моя мама, коли б не втекла з доктором Стівенсоном у тепленькі краї... Звісно після смерті тата..., - Рік знову глибоко падав у роздуми про минулі часи. На його обличчі почали вимальовуватися невдоволені зморшки. Це були зморшочки злості, які і з"явилися після смерті близької людини. Та після маминого відліту. 
 

- Ріку! Ти тут? - Стараючись повернути друга на землю голосно промовив Макс. Махаючи при цьому рукою перед обличчам чоловіка. 
- Так. Вибач. Знову я зі своїми... Продовжимо. На чому ми зупинились? - Запитав той. 
- Смерть Рендольфа. Я запитав, як саме він помер??? 
 

- А цього я не можу точно сказати тобі мій друже. Поліцейські схилилися до версії, яка грунтувалася на свідченнях очевидців. У цих свідченнях живим його бачили коли той прямував до озера, що розташоване було не подалік будинку. Рендольф йшов купатися будучи повністю роздягненим. 
 

- Останнім часом старий Морган постійно ходив голяком.  І не тільки вдома! Той світив своїми пречандалами по всій вулиці, - давали покази поліціантам сусіди старого. Та він збожеволів. Повністю злетів з катушок! Втопився! Може і на краще. Не буде мучитися бідолага, - додавали ті з жалістю. Тіло так і не знайшли.  Водолази вдень і вночі, п"ять днів підряд шерстили озеро, але... без результатно.  
 

- Старий від пуза нагодував мешканців озера, - говорив татковий друг, коли приходив до нас на суботню вечерю. Яку готувала моя мати. Ось так старий, божевільний дідуган покинув цей грішний світ. Все життя лікував божевільних і сам помер збожеволівши...