Хлопець, який ніколи не спить. 3

* 
В будинку задзвонив телефон. Слухавку підняв господар: 
- Так. Завтра. Так. Я вас зрозумв містере Логан. Тоді дозавтра, - не довго порозмовлявши чоловік поклав слухавку. 
- Любий! Хто телефонував? - Почувся голос з іншої кімнати. 
 

- Доктор Логан. 
- Доктор Логан? А чому це він вирішив зателефонувати нам? Завтра у нас зустріч у його клініці, - трішки здивовано промовила жінка. 
- Я так зрозумів, що зустріч у клініці відміняється.Тобто не зовсім. Доктор зателефонував повівдомити нам, що чекатиме нас у своєму будинку. 

Сказав, що адресу перешле по факсу, - якось задумливо відповів Річард. 
- Так, я чула з твого кабінету звуки схожі на прийняті повідомлення. Тільки- но мала намір повідомити тебе. 
- Якось дивно це виглядає. Чому вдома, чому не в клініці? - Зайшовши до кімнати, де в ліжку ще ніжилася дружина, сказав чоловік. В руках той тримав факсового листа. 
- Поклади папери на стіл і стрибай до мене, ще трішки поваляємось. Поспішати сьогодні немає куди,... Неділя, - грайливим тоном промовила Енні. 
 

* 
 

- Мамо! Тату! Час прокидатися. Вже тринадцята тридцять, - зазирнувши до спальні прокричав Стівен. Ви говорили ми сьогодні відвідаємо басейн! Завтра мені до клініки. А там хто-знає коли мене з відти випустять. 
- Так Стівене, зараз-же збираємось. Дякую, що розбудив нас, - прийнявши сидяче положення відповів Річард. До речі синку, поїздка до клініки відміняється. Доктор Логан зателефонував до нас сьогодні зранку і повідомив про це. 
 

- Ура, крууууутооооо!!! - не стримуючи свої емоції прокречав юнак. 
- Так синку..., круто. Лікар натомість запросив нас до свого дому. Завтра о дев"ятій ранку він чекатиме на нас, - продовжив чоловік. 
- Нууу, добре , що не в лікарню. А чому додому? - Запитав хлопець, не чекаючи конкретної відповіді. Так-як вже був радий почутому.  І вибіг з кімнати батьків маючи піднесений настрій.
 

Родина гарно провила вихідний день. Обіцянку про поїздку до місцевого басейну батьки виконали. І Стівен добре навтішався плаванням. Енні та Річард не зводили очей з хлопця та все дивувалися його витримці. Стівен пірнав, використовував різні стилі плавання, був повний енергії. І все це робив хлопчина, який ніколи не спить. Дивлячись на нього, було тяжко в це повірити. Як може людина вночі не відновлювати життєву енергію, а вдень вести себе так, ніби претендує на Олімпійські Ігри. Бувалий спортсмен позаздрив би цьому хлопцеві. А можливо навпаки... 
 

* 
 

Чорний Nisan Primera під"їхав до воріт прекрасного будинку. Зупинився перед ворітьми і натиснувши червону кнопку на радіо передавачі Річард впевнено промовив: 
- Родина Мунсів до містера Логана.
 

Ворота повільно відчинилися і авто не поспішаючи заїхоло на шикарне подвір"я. Гарно висаджені дерева. Рівненько обрізані кущі. А який фонтан, прямісінько посеред казкового двору. Саме казковим здалося подвір"я родині Мунсів, коли ті потрапили до його володінь. Тут вільно гуляли такі тварини, як: дикі кабани, пухнасті кролики, а пернатих не можливо було полічити. І це лише те, що вдалося побачити з вікна автомобіля Стівену. Доки татко під"їжав до самого будинку, по рівненько викладеній бруківці. 
 

З розкішної будівлі вийшла жінка. В очікуванні доки не зупиниться авто, застигла на кам"яних сходах, які вели до вхідних дверей. 
- Доброго дня. Ви мабуть місіс Логан? - Запитала Енні встаючи з авто. У вас чудовий будинок. Стільки тут всього. Ми немов потрапили на екскурсію до вісімнадцятого століття. 
- Дякую за вашу щирість. Ми з чоловіком рідко запрошуємо до себе гостей, - відповіла місіс Логан з посмішкою на обличчі. Називайте мене Ельзою, домовились! 
 

- Для того, щоб утримувати таке господарство мабуть..., потрібно мати багато помічників, - запитав Річард не приховуючи цікавість. 
- Ви не перший хто так говорить, але - це зовсім не так. По господарству допомогає старший брат Макса, якого звуть Нік. Він один чудово ладнає з нашими тваринками. Раз на тиждень приходить покоївка, яка допомогає мені прибрати будинок. Ось і все! Ходімо вже в середину. Логан з хвилини-на-хвилину має повернутися з клініки. 
 

- А ти мабуть той-самий Стівен, якого так чекав мій чоловік, - дивлячись на хлопця запитала Ельза. Я впевнена він зможе допомогти тобі позбавитись твоєї проблеми. Він завжди доводить начату справу до кінця. Так буде і з тобою. 
 

- Ми з чоловіком дуже на це сподіваємось. Містер Логан, ваш чоловік, наша остання надія. 
- Ну годі. Все буде добре! Пропоную продовжити знайомство за чашкою зеленого чаю. Прошу в дім. Скоро все закінчиться, - твердо сказала господарка будинку. В цю хвилину її слова були схожі на фразу доброї чарівниці, котра от-от вирішить всі проблеми змахом чарівної палички.