Н. 3

 Остання ночівля дітей у бабусі, розбуркала в них і без того вже палаючу цікавість. Страх, переповнював їхні серця, коли вони побачили те, про  що ніколи не повинні були дізнатися. В їхніх головах ніяк не співпадало побачене, з реальністю. З реальністю, в якій вони жили, жила їх сім'я і звичайно бабця. Діти знали Н. зовсім з іншої сторони, зі світлої сторони, без темряви і зла. 

 - Діти, ви сьогодні вдома після вечері, чи на ночівлю до бабусі ?  Якщо так, то давайте швиденько за стіл, разом повечеряємо, а потім ви вільні, - донісся голос тата до кімнати малих. 

 - Катю, давай вже вирішуй. Нам удвох  буде не сумно. Ти вже давненько зоставалась у бабці на ніч зімною. Зможемо не спати, хочь до ранку, дивитися телик скільки заманеться, - продовжував вмовляти сестру Тім. 

 Останні мабуть разів з десяток, Катя відмовляла братові, знаходивши постійно якісь відмовки. Не дуже їй подобалось проводити ніч, не в своєму, зручному ліжку. А от Тім полюбляв лишати свій дім. Мабуть тому, що він був старший за сестру і так втікав від батьківського контролю. А у двох було веселіше.

- Сам собі господар на цілу ніч,- не злазили з уст хлопця ці слова.

- Ну добре-добре, заночую, - закінчила вмовляння брата Катя.

 Після смачної, сімейної вечері діти попрямували до будинку старенької. Перед тим отримавши вказівки від батьків, бути слухняними онуками. 

 Вже через хвилину, вони стояли на порозі будинку бабці і натискали по черзі на кнопку дзвінка. Дз-з-з-з, рознісся звук по всіх кімнатах оселі. За мить почулося шарпання ніг за дверима. Клацнула стара защіпка і двері відчинила старенька, років під сімдесят. 

 На ній була нічна сорочка білого кольору, а сіде волосся звисало трішечки нижче плечей. Не зважаючи на поважний вік, кремом для рук і обличчя користуватися вона вміла. Тому і запах вона мала лугових квітів. Мабуть таким запахом володіли всі старенькі жіночки тих років.

- Привіт мої дорогенькі, я чекала на вас і вже постелила вам ліжечка, - з відкритими обіймами зустріла онуків бабуся. 

 Усмішка, на зморщиному роками обличчі, була щирою і не підробною. Бабця Н. любила своїх онуків, тому і старалась завжди їм догодити. Дозволяла те, що мама з татом забороняли. Наприклад, телевізор пізніше дев'ятої вечора, солодощі перед сном і ще багато іншого. Мабуть як звичайна нормальна бабця для своїх онуків. 

  Як звичайна, нормальна бабця !