Шрами життя

Бур'яни.

Брат на брата,

Син на батька,

Донька на матір, меча підгяли,

Під небом чистим,

Під сонцем ясним,

Там зорі іскристі, а їм все мало.

Слізьми обмили,

Кров'ю облили,

Не міркували як воно буде,

А в рідній землі тепер могили,

Та їм байдуже, що скажуть люди.

Такі безжальні,

Такі жорстокі,

Навіть до діток, що кличуть Маму,

Вірю, поляжете в чистім полі,

На нашій Землі поростеш бур'янами...

Подобається

#2817 в Сучасна проза
#2990 в Різне
#763 в Поезія

Відредаговано: 05.09.2023