Шрами життя

За справедливість.

Може досить прикидатись, осторонь стояти,

Очі заливати, ховати свій страх,

Лінь свою і заздрість всюди розкидати,

Всі ми гості смертні, відійдемо в прах.

Хіба Батько вчив нас друзів придавати?

Мати насміхатись з слабшого звена?

Ви самі навчились пальцями стріляти,

Ой побійтесь Бога! ,кров у нас одна.

Кров червона, тепла, різна у нас доля,

Сильні духом, тілом борючись ідуть,

Одиниці з сотень станемо до бою,

Відшукаймо правду, ми покажем суть.

11.10.2015р.

Подобається

#253 в Сучасна проза
#112 в Різне
#3 в Поезія

Відредаговано: 05.09.2023