Шрами життя

Мій старший.

Мій старший, коли я шлях свій починав,

Жорстокості не знаючи життя і злоби,

Мені, Тебе Господь подарував,

Тебе, і я гордюся цим на протязі дороги.

 

Тії дороги, яку разом йдем,

Яку ми прокладаєм мій Синок з тобою,

Не насолодився,коли Ти був іще мальцем,

Сумую Сину, сумно аж до болі.

 

Пробач за кожне слово ,що кричав тобі,

За мою злість, за піднятую руку,

Знаю забудеш Ти, та пам'ятати буду я,

Це все в мені живе, та я прийму ці муки.

 

Ти швидко так Синочку мій ростеш,

Життя біжить, так швидко- плинне ,

Я день - за -дне ковтаю в собі злість,

Не відпуска вона мене, ніяк не згине.

 

Поборем разом всі недуги на землі,

Ми проживемо сльози і печалі,

Уваги не звирнем на тих людей,

Які нам все життя у слід шептали.

 

А Ти мужній, характер здобувай,

Щоб вороги від погляду втікали,

Батьки з тобою, Ти завжди це знай,

А з ними Бог, з ним поділюсь гріхами.

 

Прости мій Сину, виростеш, підеш,

Слова мої я вірю не забудеш,

Дорогу сам - собі Ти прокладеш,

Тобою ще не раз гордитись будуть люди...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше