Глава 2

Холодний ранок упереміш із проливним осіннім дощем зазивав своєю піснею. Краплі били по вікнах та даху, створюючи якусь какофонію листопада. Голі дерева зрідка махали своїми великими руками, ніби намагаючись докричатися, що їм морозно стояти без листя. Едісон тихо гортала сторінки книги в ліжку, зрідка поправляючи свої окуляри, прислухаючись до музики за вікном. Стук у двері привернув її увагу і вона підвела голову. Перед нею з'явився Брендон.

— Добрий ранок. Ваш одяг готовий.

— Дякую, Брендоне,— тихо відповіла Грейс і поклала книгу на край тумбочки біля ліжка.

З-під теплої важкої ковдри з'явилися тонкі ноги покриті піжамними штанами з мусліну. Чорна тканина вільно бовталася на її тілі. Доторкнувшись пальцями до холодної підлоги, вона здригнулася. Натягнувши на ноги капці, приплескуючи, вона пішла у ванну кімнату.

Брендон підійшов до ліжка і подивився на книгу, яку раніше читала Грейс. Стара і трохи пожовкла. Сторінки її були трохи зім'яті, наче на них щось пролили, а обкладинка затерта і зі старої тканини.

"Іноді, навіть не розуміючи, ми створюємо музику в наших серцях, після чого відтворюємо в ноти. Музика підвладна кожному, хто відчуває її биття." Тонкощі музичної практики. Велла Сідден.

Звуки душу заповнювали ванну своїм шумом. Грейс скинула одяг, оголюючи тіло перед дзеркалом. З-під шарів тканини з'явилися своєрідні натільні малюнки чорних і тілесних кольорів. Різні шрами та садна, які грубо псували шкіру, повністю заповнювали все тіло. Вм'ятини, як на машинах після аварій, виглядали потворно і викликали присмак нудоти в роті Грейс. Скрививши обличчя, вона провела пальцями по одному зі старих шрамів на тілі. Грубі та тверді шрами були тілесно-рожевого кольору, які зрідка перекривали чорні татуювання у вигляді різних малюнків. Різкі криваво-чорні картинки спливли у спогадах, від чого Едісон скрутилася навпіл, видавши важкий схлип. Вона підвела голову і подивилася в очі тої дивної жінки напроти у дзеркалі. Втомлений погляд і сріблясті пасма, які виглядали з-під густого чорного волосся.

— Терпи... — тихо промовила вона і вмила обличчя крижаною водою з-під крана.

Похмурий день у компанії відчувався настроєм підопічних. Не бажаючи більше думати про документи, Грейс дістала з тумбочки столу невелику пігулку чорного кольору. Різні маленькі капсули білих, жовтих і трав'янистих квітів зашаріли всередині. Дівчина закинула кілька штук собі до рота і запила холодною водою. Несподівано, двері відчинилися і в отворі з'явився чоловік. Коричневий відтінок костюма привернув увагу Грейс і вона несхвально промовила:

— Огидно.

— Так, я знаю, проте це єдине що, я міг знайти з чистого сьогодні.

— Ендрю, я мало на тебе витрачаю? Замов нормальний костюм у нашої компанії, — досить критично промовила Грейс.

— Ну ні, я краще піду до твого кравця, — з посмішкою на обличчі сказав Ендрю.

— Відповідай своєму статусу. Ти, як ніяк, перебуваєш у дирекції.

— Я...

— Слухай…, — перебила Грейс і дістала скляну пляшку з маленького холодильника, що стоїть біля неї під столом. — Мені потрібно, щоб ти поїхав сьогодні ввечері на зустріч із постачальниками.

— Стривай, хіба не ти маєш там бути? — здивовано буркнув він, хмурючи свої темні густі брови.

— У мене зараз інші плани, та при цьому це не офіційна зустріч. Ти подивишся їх матеріали, оціниш якість і розрахуєш за вартістю.

— Але Грейс...

— Без "але". У тебе і так немає планів на сьогодні.

— Хто тобі сказав?

— Твоя секретарка.

— Гаразд.

Ендрю трохи похмуро сидів у кріслі навпроти Едісон. Шоколадне волосся красиво вкладену праворуч голови, а легка щетина підкреслювала його вік. Він зняв робочі окуляри й протер їх невеликою серветкою з мікрофібри.

— Може, підемо на обід? Я нещодавно вечеряв у дуже гарному ресторані, а вино там просто вогонь.

— Ні, я вже маю плани.

— Справді? — здивовано промовив Ендрю. Він хитро посміхнувся.

— Так.

Грейс різко встала з-за столу й одягла чорне пальто кашеміру. Схопивши телефон, вона промовила:

— І, доречі, якщо у постачальників будуть вигідні пропозиції, одразу дзвони.

Дівчина вийшла з кабінету, залишаючи за собою їдко кислий аромат парфумів. По дорозі до студії, Грейс не відриваючи погляду, дивилася у вікно, за яким пролітали машини з людьми. Вертячи телефон у руках, вона зрідка постукувала по ньому.

— Ви вирішили їх продюсувати? Адже так? — промовив Брендон, сидячи за кермом.

— Так. Не можу просто так його відпустити.

— Його? Кого? — запитав секретар, переводячі погляд на Грейс.

— Ну… не його, цей гурт. Якщо вони справді причетні до тих подій, через них я знайду те, що мені треба.
 

Машина зупинилася на стоянці студії та Грейс вийшла з авто, оглядаючи найближчу місцевість. Біля заднього виходу, непримітно і трохи згорнувшись, стояла Кіра. Вона судомно потягала сигаретний дим, поки очі невідривно дивилися на екран телефону. Коли знайомі постаті наблизилися, менеджер підвела голову і закашляла.

— Вітаю! Ви приїхали трохи раніше призначеного, — схвильовано промовила Кіра.

Грейс мовчки пройшла повз, відчиняючи перед собою двері. Нудотно кислий аромат змішався з димом сигарет, який швидко пішов за Едісон. Кабінет з великим витягнутим столом був наповнений запахом тютюну. Група напружено й мовчки сиділа навпроти Грейс, що судомно перечитувала текст. Вперше за кілька років вона намагалася знайти якусь помилку в документах, надрукованих Брендоном. Рука під столом невластиво тремтіла, намагаючись приховати страх постукуючи по колінам.

— Що ж… — протяжно промовила Грейс і поклала документи на стіл. — Я буду казати прямо і чітко. Атмосфера в кабінеті наповнилася напругою та перемішуванням кислих ароматів. Грейс окинула поглядом присутніх.

— Ваша творчість буде лише вашою. Ніхто не має права вимагати авторства, крім вас, ні я, ні менеджер Уїнстон, тільки ви. Питання щодо альбомів гурту та варіацій обговорюйте зі мною. Вам буде надано цю студію для повного користування. На другому поверсі є кілька спальних кімнат, які є у вашому розпорядженні. Обладнання, робота з техніками, звукорежисерами та операторами оплачується з гонорару, з вас тільки вибрати найкращих з найкращих. І найголовніше: ви – команда, працюйте сплачено. Менеджер Уїнстон отримає всі потрібні контактні дані та у разі питання, ситуацій, фінансів звертайтеся до неї, — Грейс перевела голову на Кіру. Вона, немов здавлена, сиділа біля краю столу, згорнувшись. Почуття легкого страху та переживання виразно читалися в її очах. — Менеджер Уїнстон, у ваших обов'язках контролювати весь процес, весь перелік вам вже видрукували та поклали в палітурку, ознайомтеся. Брендон надасть вам контакти зі мною. Будь-яке питання, яке ви не зможете вирішити самі — дзвінок. Пропозиція – дзвінок. Реклама – дзвінок.