Глава 4. Обряд: чи добрі помисли у потенційних наречених?

День Обряду настав дуже швидко. Хвилювання, яке раніше ховалось глибоко в закапелках душі, повільно вилізло на передній план. Хоч я майже переконана, що не пройду Обряд, все одно почуваюсь якось неспокійно. Тисячі претенденток з Семи Королівств: які шанси, що до числа перших п'ятдесяти ввійду я, пройшовши десяток різних випробувань? Мізерні. Богиня Алеандор, покровительниця королівського дому, не допустить до королівської крові нащадка темної імперії. Хоч і дуже далекого. Тож нема чому хвиватись. Головне не зробити якихось дурниць на самому Обряді, не опозоритись перед керівництвом і, тим паче, не викрити випадково себе.  

Моя чудокоманда і я вирушили до палацу Еріндер - літньої резиденції королівської родини - прямо зі штабу СБЧК. Мене розмістили у різьблену карету з чорного дерева, з гарними фігурними різьбленнями та прикрашена геральдикою Сьомого Королівства. Мою карету запрягли четвіркою таких же чорних коней у яскравих накидках зеленого кольору з гербом Сьомого Королівства. Така карета коштує шалених грошей - не дивно, що СБЧК розщедрилось для мого прикриття, адже за затвердженою історією я є спадкоємицею вельми заможного роду в Сьомому Королівстві.

Моїм супроводом, аля особистим помічником-камердинером, став бридкий сержант Адлер, а також особиста помічниця Кіртен. Чому я так не люблю сержанта Адлера? Історія довга, але типова для будь-якої державної служби. Ми приблизно одночасно прийшли на службу. І якщо я рухалась кар'єрною драбиною тяжкою, часто цілодобовою, працею, то сержант Адлер ставив ставку на "розбудову особистих зв'язків". Короче кажучи, був підлизою. На це він витрачав значно більше часу, ніж на виконання безпосередніх посадових обов'язків. Крім того, він не втрачав можливості скинути відповідальність за свої промахи на інших агентів, були, звісно, випадки, коли підставляв і мене. Загалом, дуже неприємний ненадійний тип. 

Їхати в такій компанії довелось чимало часу, частково через віддаленість офісу СБЧК до літньої резиденції, частково - через затори, що виникли через величезну кількість потенційних наречених, які прямували на Обряд. Якщо ви подумали, що це така величезна кількість невинних дівчат-високого аристократичного походження з підходящим рівнем магії проживає на території Семи Королівств, то ви помиляєтесь. Як показує статистика - на кожному Обряді мінімум п'ятдесят відсотків потенційних учасниць відсіюються через те, що їхні батьки надмірно повірили в доброчесність своїх доньок або ж недооцінили суворість правил Відбору.  

Наарленд - не лише столиця Четвертого Королівства, це свого роду економічне серце Сполучених Королівств, тому місто розрослось до небачених розмірів. Сюди приїжджають піддані з усіх семи королівств: підприємці розширюють горизонти, маги прибувають для навчання в найкраших навчальних закладах та знаходять тут кращу роботу і так далі. Тому на Відбір у Четвертому Королівстві досить часто прибувають дівчата з інших Сполучених Королівств, хоч все одно зрештою перебувають у меншості. 

Крім того, в Четвертому Королівстві знаходиться Рада Лордів Семи Королівств - найвищий орган в Сполучених Королівствах, у якому головуючу роль займає наш король - Вальред Бордіанський. 

Офіс СБЧК знаходиться на околиці столиці і по суті своїй є відокремленим комплексом різних будівель, де агенти працюють, живуть, харчуються, лікуються після отриманих на службі травм. У той же час літня резиденція Еріндер знаходиться за межами міста з протилежного боку. 

Ми заїхали через великий підвісний міст на територію літньої резиденції в черзі карет різних кольорів і гатунків. Були серед них і білі, і яскраві червоні, брунатні, зелені. Чимало аристократів намагались відобразити на каретах фамільні герби, прапори їхнього роду, а також та прапор та герб Четвертого Королівства.

Я вийшла з карети і одразу пожалкувала про це, адже майже одразу потрапила у натовп людей, що буквально тягнув мене у сторону місця збору – біля входу у величний храм Богині Алеандор. Поруч звели постамент, а також розташували ряд зі стільцями, припускаю, що ці місця займе королівська родина, а також найвищі посадовці. Навколо, наче мурахи, хаотично рухались розхвильовані "наречені" в дорогих сукнях рідної довжини, кольорів, фасонів, розцяцьковані дорогоцінним камінням, вишивкою, мереживом та іншими прикрасами; їхні родичі у не менш розкішних одежах (подекуди ще більше розхвильовані, певно, аж дуже їм чешеться можливість поєднатись з королівським родом), камердинери, гувернантки. Мій підставний камердинер загубився, коли я тільки вийшла із карети. Що ж, яка тяжка втрата. 

Також періодично туди-сюди пробігали люди в бежевих костюмах, з бейджами і, як правило, з різними паперами у руках – це були організатори конкурсу. Я стояла, уважно розглядаючись навколо і не знаючи, куди себе подіти. Не люблю скупчення незнайомих мені людей до такого ступеня, що навіть готова була піти на пошуки загубленого раніше сержанта Адлера. А падати так ницо не довелось: раптово підбіг чоловік у бежевому костюмі і почав швидко тараторити, перебираючи в руках папери. 

- Добридень, пані! Назвіть, будь ласка, своє прізвище та ім'я для реєстрації, - певно, цю фразу сьогодні він озвучив вже не один десяток разів, тож звучав він досить механічно і відсторонено. 

- Каталіна... гхм... Анкретд, – ледве видавила з себе "нове" прізвище. Ганебно, звісно, що воно вилетіло з моєї голови у першій же ситуації. – Перепрошую, трішки хвилююсь. 

- Ясно, – так само механічно відповів чоловік, щось уважно вишуковуючи в паперах. Схоже, йому взагалі байдуже, чи я спроможна говорити. А може він і не таке сьогодні бачив та чув. – Чудово, знайшов вас у списках попередньої реєстрації. Ви у супроводі родичів? 

- Ні, лише мій камердинер та особиста помічниця, – чоловік кивнув.

- Ось ваш порядковий номер для проходження Обряду, а також додаткові інструкції для більшої зручності, – чоловік квапливо сунув мені в руки кілька листів паперу