Шпигунка через борг

Глава 37

Увечері мені написав Донченко:

" Доброго дня, Кароліно. Артем видалив нашу з вами переписку, більше він вас не потурбує".

" Чудово, тепер можна жити спокійно" , - подумала я.

" Я вам допоміг, тепер ви допоможіть мені. Потрібно розвідати таємниці ще одного ресторану Весна".

Ось тобі й спокійне життя. Потрібно погодитися, тим більше, що я зараз працюю в цьому ресторані.

" Я зараз працюю в цьому ресторані і я згоднва на співпрацю".

" Чудово. Напишете мені уже завтра".

Сподіваюся, що цього разу все буде легше і мене ніхто не буде підозрювати і шантажувати.

Щойно я стерла повідомлення, як у кімнату зайшов Данило.

- Привіт, кохана.

Я теж привіталася з чоловіком. Я бачу, що він засмучений.

- Даня, що сталося?
- Мама Христина потрапила до лікарні, її збила машина.

- В якій лікарні Христина Леонідівна?

- У третій лікарні лежить.

- Біля неї Назар Тарасович?

- Так, тато першим приїхав у лікарню, коли йому зателефонував лікар.

Ми негайно виїхали в лікарню, але нас не пустили до мачухи Данила, лікар сказав, що час відвідин уже закінчився. Даня відвіз свого батька додому.

Подобається

#1691 в Сучасна проза
#5714 в Любовні романи
#1344 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 01.05.2023