Глава 35

Я вийшла заміж за Данила. В ресторані з мене вираховують не половину заробітної плати, а більше, тому за два місяці я віддала дві тисячі доларів. Із ресторану я звільнилася. 

Невдовзі я влаштувалася працювати в інший ресторан адміністратором. Здається, що життя налагодилося. Але раптом в моєму житті з`явилося минуле. Одного разу мені зателефонував невідомий номер, я відповіла на дзвінок:

- Алло, доброго дня. Слухаю вас.

- Привіт, Каролінко. Це я, Артем. 

- Що тобі потрібно?

- Я хочу, щоб ти завтра зустрілася зі мною.

- Навіщо?

- Хочу обговорити з тобою деяку справу.

- Нам немає про що говорити.

Я поклала слухавку.

Але наступної хвилини прийшло смс - повідомлення:

" Ти маєш заплатити мені двадцять тисяч доларів до кінця тижня,інакше я розповім Вікторії Миколаївні про те, що ти передавала інформацію Донченку про таємниці ресторану".

" А чому ти вирішив, що я передавала інформацію?"

" Я помічав, як ти записувала мої рецепти, а невдовзі Донченко дізнавася про цей рецепт. Я  часто заходив у його ресторан".

" Донченко підсилав людину під виглядом клієнтів, які записували рецепти. Він сам в цьому зізнався в цьому".

" Звичайно, він же не зізнається, що підіслав тебе, бо тобі дістанеться". 

Якась маячня, у нього немає доказів. Щойно я таке подумала, як він прислав скріни нашої переписки.

" Я зламав твій акаунт в електронній пошті й зробив усі скріни переписки з Донченком до того, як ти їх видалила. І якщо до кінця тижня грошей не буде, то я скину ці переписки Вікторії Миколаївни".

Ось і маю нову проблему, тільки вже свою. Я обов'язково щось вигадаю.