Зранку Ярослав Михайлович прийшов до Вікторії Миколаївни , та сидить за столом. Господиня ресторану розповіла про допит працівників.
- Вікторія Миколавна, ви мене дивуєте. Ви ж розумна жінка, а таку помилку зробила. Тепер співробітник, який розповідає Донченку таємниці ресторану буде ще обережнішим чи обережнішою. Ви ускладнили мені завдання, краще б ви зі мною порадилися, перш ніж таке робити.
- Я хотіла подивитися на реакцію людей.
- Щось з`ясували? Людина може уміти ретельно стримувати свої емоції.
- Тепер я зрозуміла, що зробила необдумано, але уже пізно. Тепер треба прослідкувати за співробітниками.
Я написала Андрієві Аркадійовичу про те, що Вікторія Миколаївна щось підозрює, він написав, що якщо я продовжу бути обережною, то ніхто нічого не доведе.
Тато все-таки відмовився від ідеї відкрити свій бізнес, я цьому рада, адже не хочу виплачувати ще один борг. Із заводом ми розрахувалися, тепер тато нічого не винен.
Одного вечора я поверталася додому й помітила, що за мною хтось слідкує, я зробила вигляд, що не помітила, хай Вікторія Миколаївна і Ярослав Михайлович думають, що найняли професіонала.
За мною тиждень слідкували, а потім припинили.
#2368 в Сучасна проза
#7331 в Любовні романи
#1742 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 01.05.2023