- Артеме, яке ти мав право залазити в мою кімнату? Це незаконно й аморально! Знаєш, якщо ти мені не довіряєш, то між нами все закінчено.
- Кароліночко, пробач мені, будь-ласка, - благає Артем.
- Ні, без довіри стосунків не може бути.
Категорично заявила я, підвелася, залишила гроші за каву й пішла. Нарешті я зробила свій вибір.
Артем провів мене поглядом, повним болю.
Коли я прийшла в кабінет від Вікторії Миколаївни, то побачила заяву на звільнення, на іншому аркуші я знайшла записку, прочитала її:
"Кароліно... Петрівно, прощавайте, я знайду інше місце роботи. Я кохаю тебе дуже сильно, тому мені буде боляче тебе бачити після нашого розриву. Прощавай.
P. S. Два тижні я не буду відпрацьовувати, навіть не намагайся зі мною зв`язатися".
Я спалила записку, її ніхто не має знайти, жоден з колег не має здогадатися про те, що ми з Артемом зустрічалися. Як пояснити Вікторії Миколаївні про те, що Артем так раптово звільнився? Раптом господиня ресторану зателефонує Артемові і той розповість про справжню причину свого звільнення?
Ох, перепаде тоді мені за те, що я стала причиною звільнення такого хорошого працівника.
#2368 в Сучасна проза
#7331 в Любовні романи
#1742 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 01.05.2023