Безжальна особа
На перехресті двох стежок
Розмістила свій нічліг
Сіла, прикурила, зробила затяжку
Глибина синього неба й суцільна безкрайність
Темрява холодної ночі
Погубила світанку слід
Захопила до свого полону небесну блакить
Тяга одна, друга, третя
Мороз проника до кісток твоїх
Безжальна особа, чого тобі треба?
Чи не втомилась від своїх же дій?
Сидить все цмулить свої папіроси
Намагається угледіти жертву нову
Та ж бо не бачиш?
Темрява всюди, не видно, не чути нових людей
Всі стали жертвами своїх же дій
Без роздумів, розуміння кинутих слів
Дивляться в даль та бачать тільки свій ніс
Вдаючи величність, за маскою - неспокій
Відредаговано: 18.03.2026