Я - вино й дрібка кориці
Поєднання відчутних смаків
Як єднання двох силуетів
У напівтемряві вечірніх міст
Я - прохолода ранкової роси
Зустрічаючи тебе вперше
Непередбачувана в своїх діях
Як прояв веселки після літньої зливи
Я - сонце ніжних світанків
Невагомим доторком вабила тебе
Зігрівала душу, додавала віри
Навіть не намагаючись подобатись
Я - акація з ароматом надій
Вабила собою
Й колола наосліп
Боячись довіряти тобі
Я - пʼянка пристрасть
Що спалахує як сонце при заході
Між двома закоханими
У відблиску вечірнього вікна тихої вулиці
Я - сонце, квіти, дощі, буревії…
Лютий мороз серед ясної днини
Я невловима як сонячні зайчики
І всі пори роки як дзеркало моїх почуттів.
Я - прозаїчна, наївна людина
Та попри все ти залишаєшся зі мною!
Бо все що ти в мені бачиш і до мене відчуваєш - це ніщо інше як …
Витончена грація кохання
Відредаговано: 18.03.2026