Шон Маклех. Кам'яний трамвай.

Полонена весна

Присвячується Жанні де Арк та всім жінкам, що йшли на смерть за Свободу.

Весна - це свобода, весна це надія,
Весну кидали за ґрати,
Весну розстрілювали,
Весні забороняли цвісти,
Весні забороняли говорити
Навіть піснями птахів,
Катам невтямки, що весна неминуча,
Що їхнє ремесло ганебне й потворне,
Що викрадати й вбивати жінок це огидно,
Що їхня імперія - це смердюча помийка,
Замішана на крові з багном,
Що свободу неможливо здолати,
Неможливо заперечити і кинути за ґрати,
Що Свобода все одно проросте
Крізь землю шафранами і підсніжниками,
Прилетить весняним вітром і білим лелекою,
Прийде усміхненою жінкою,
Свобода безсмертна, її неможливо
Розстріляти чи згноїти у буцегарні,
Свобода воскресне
Наперекір божевільним карликами
І його знавіснілим слугам,
Свобода - це жінка й весна,
Вічна як сонце.

Артур Сіренко

Подобається

#2582 в Сучасна проза
#2682 в Різне
#596 в Поезія

У тексті є: верлібр, ірландія, ессе

Відредаговано: 10.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись