Довершено: Місто Леонардо

                  «… Що коли-небудь відпочинемо
                       У місті верхньому Леонардо.»
                                                          (Марина Цвєтаєва)

Незримі коти
Ловлять незримих мишей.
Корабель з вітрилами,
Що зіткані з променів 
Пливе
До міста, яке збудував Леонардо*
Сьогодні – 
Четвертого дня чуми**
Року Божого 1519-го.
А незримі коти
Все ловлять незримих мишей,
Які були б сірими,
Якби існували насправді,
А не в світі вигадок.
Але на то нема ради:
Незримі коти на службі,
Інакші б ті кляті миші 
З’їли б рукопис – 
Манускрипт таємний
На якому прозорими чорнилами 
(Точніше прозолами***)
Давно доведена квадратура кола
Тим диваком бородатим:
Поетом струнких геометрій****, 
Тонких ліній трикутників,
Гнучких парабол
Експонент нескінченних. 

Примітки:
* - він і справді в той день в своїй уяві збудував ідеальне місто, що ділилось на нижнє – порт, та верхнє, що стояло на горі. Планувати ідеальні міста тоді стало модно. 
** - чума тоді була не в долині ріки Луари, а в Іспанії, в Кордові. 
*** - Лодовіко Моро вважав, що якщо вже чорнила прозорі, винайдені для тайнопису, то називати їх чорнилами не можна. Він навіть придумав неологізм – синонім виразу inchiostro trasparente – «прозорі чорнила» - слово inchirente. Я переклав це слово як «прозоло».
**** - Папа Лев Х колись висловився так: «Leonardus est auctor geometria novam, quae mihi poetica libri…»