Шон Маклех. Кам'яний трамвай.

Передчуття дощу

«Життя моє! Заледве день помре
До мене поспішай...»
(Томас Мур)

Вдягну туман замість одежі,
Осідлаю хмару замість коня,
Зазирну в калюжу замість дзеркала,
Полечу вітром над днями неспокою
Чи то над роками-долинами
Нашого жорстокого часу
(Хоча коли він був добрим,
Оцей старий чорнокнижник – Час?)
Серед вологого повітря Ойкумени,
Між ріками-венами,
Що жадають стугоніти
Поштовхами серця землі,
Між каменя-кістками
Передчуваю дощ –
Вічного оновлення,
Вічного знищення-створення,
Вічного буття-життєдайності
В кожній краплині-першопочатку,
Що буде падати з пустки Неба
В майбутньому.

Артур Сіренко

Подобається

#2583 в Сучасна проза
#2681 в Різне
#597 в Поезія

У тексті є: верлібр, ірландія, ессе

Відредаговано: 10.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись