Частина 5. Бог у комп'ютері.

Ситуація, що описана у цій частині, буде особливо зрозумілою та наочною для «електричних» людей, тобто для технічних фахівців. На цьому й роблю акцент. Для пояснення думки зведемо знову двох наших опонентів у тій самій дискусії про сутність Бога. Тільки цього разу дамо їм простір для висловлювання у суто технічній темі. Нехай десь поряд – уявімо собі таке – буде лежати технічний опис комп’ютера, він нам допоможе.

- Чи є Бог? – питання питань. Спілкуються наші старі знайомі, вірянин та матеріаліст.

- Так, звичайно, – впевнено скаже вірянин. – Я в Нього вірю.

- Ні, звичайно, – категорично відповість матеріаліст. – Ніхто ж його не бачив.

Скільки вже зламано копій при спробі відповісти на найбільш спірне питання! Скільки людей пересварилося через незгоду щодо нього? А то бувало й гірше… війни, багаття. Чи можна його вирішити просто зараз? Не знаю, не знаю…

Пропоную Вам прочитати на дозвіллі роздуми закоренілого та махрового технаря-комп'ютерника на цю тему. Так, лише заради жарту… нічого серйозного, тільки розмова двох непримиренних опонентів, такий собі логічний «пінг-понг».

МАТЕРІАЛІСТ. Ну що? Бог існує? Показуй! Де він?

ВІРЯНИН. Я не можу тобі показати Його. Він невидимий. Я вірю в Нього, і все!

МАТЕРІАЛІСТ. То все ж таки, де він? Торкнутись до нього можна?

ВІРЯНИН. Він всюдисущий. Я просто у це вірю. І нас багато, таких людей, які вірять у Нього.

МАТЕРІАЛІСТ. Не розумію, про що ти говориш. Якщо я його не можу побачити та доторкнутися – значить його немає, не існує.

ВІРЯНИН. Я можу показати тобі Його на фото. Ось, подивися на дисплей, подивись на Нього хоч би так. Дивись, який Він гарний. Він панує над Ріо-де-Жанейро. Ця величезна красива статуя встановлена на високій горі над містом. Дуже красиво!

МАТЕРІАЛІСТ. Фотографію на екрані – бачу. Статуя на горі у Ріо стоїть – знаю. Де Бог?

ВІРЯНИН. Ось, це Його зображення. Воно ж реально, існує.

МАТЕРІАЛІСТ. Це зображення – так, а Бог – тільки твоя уява… вимкни його, хоча б заплющ очі чи засни – і все, нічого немає!

ВІРЯНИН. Якщо я засну чи заплющу очі, то Бог не зникне. Він існує у моїй вірі.

МАТЕРІАЛІСТ. Твоя віра у твоїй голові. Я не можу її там побачити. Ось фотографія на дисплеї – це комп'ютерна програма, її я бачу на екрані.

ВІРЯНИН. А чи ти можеш побачити комп'ютерну програму всередині корпусу, якщо розкрутиш кришку комп'ютера? Десь там, серед дротиків та мікросхем? Ти її не побачиш – значить, її нема? А де буде знаходитися ця фотографія, якщо вимкнути дисплей?

МАТЕРІАЛІСТ. Якщо вимкнути дисплей або перевести його в економний режим, фотографія залишиться в оперативній пам'яті комп'ютера. Вона не зникає з пам'яті.

ВІРЯНИН. А де вона буде, якщо вимкнути комп'ютер повністю?

МАТЕРІАЛІСТ. А якщо вимкнути комп'ютер повністю, то вона залишиться на його жорсткому диску. Вона все одно не зникає.

ВІРЯНИН. Ось і Бог залишиться в моїй вірі, якщо я заплющу очі чи засну.

МАТЕРІАЛІСТ. Але ж ти проста людина... якщо ти проявиш слабкість і зневіришся? Він зникне на твоєму «жорсткому диску»?

ВІРЯНИН. А це схоже на той випадок із комп'ютерами, коли інформацію зітруть в одному з них, але вона залишиться на Інтернет-серверах. Щоб знищити фотографію, розміщену в Інтернеті, потрібно одночасно вимкнути всі сервери Інтернету. Це неможливо.

МАТЕРІАЛІСТ. Тут згоден. Немислимо.

ВІРЯНИН. Віра в Бога – наша органічна потреба та невіддільна властивість багатьох людей. Її не можна «вимкнути», немає таких вимикачів. Вона існуватиме завжди.

То що ж таке є фотографія на дисплеї? Набір електричних сигналів, який певним чином занесений в оперативну або постійну пам'ять комп'ютера. Чи вона існує як зображення? І так, і ні. Коли вона є електричним струмом, побачити її прямим чином не вдається. Можна розглядати внутрішню конструкцію комп'ютера дуже уважно, шукати серед дротів та мікросхем – нічого не побачиш. Існують лише струми, що несуть інформацію. А при виведенні на екран вже можна побачити саму картинку – статуя Христа знову простягатиме свої руки над містом.

Напрошується образна аналогія між фотографією Бога на екрані комп'ютера та думками людей, що вірять у Нього. Чому йдеться саме про цю фотографію? Поясню просто. Статуя Христа над Ріо-де-Жанейро просто красива і велична сама собою, мені дуже подобається, тому я й вибрав її фотографію для прикладу у цих міркуваннях.

Чи існує Бог поза уявою людини? Якщо його наполегливо пошукати у певному просторі, то знайти не вдасться. Принаймні не вдавалося досі. Якщо його якимсь чином пошукати всередині голови людини, що вірить, то результат буде той самий. Ні, даруйте, трепанація, ні томограф результату не дадуть.

Але ж тисячі вірян дуже переконливо розкажуть вам про Христа, цілком ідентично опишуть його зовнішність так, ніби вони одночасно дивляться на одну й ту саму картинку. Христос існує у їхній уяві. Для них Він є реальним. Чи можемо ми просто так сказати, що Його не існує?

Чим уява тисяч чи навіть мільйонів людей, що вірять, гірша за комп'ютерну програму? Цю уяву «відключити» буде набагато складніше, ніж живлення сервера.

Чи зможе фахівець з електроніки сказати, що комп'ютерна програма не існує після вимкнення живлення? Чи повернеться його язик таке сказати?

Як Вам такі «електричні» аналогії?