Частина 3. Сходинки до Неба.

І побачив уві сні: ось, сходинки стоять на землі, а верх їх сягає неба…

Буття 28, 12

Вірю чи Знаю – споконвічне питання та суперечка між вірянами та матеріалістами. Суперечка найчастіше войовнича. Чи можна примирити їх? Розглянемо докладніше.

У будь-якому світогляді поняття Вірю та Знаю мають свої співвідношення. Які вони? Стан Знаю починається для будь-якої людини з моменту ознайомлення з фактом, отримання інформації, бачення очевидного. Побачив, довідався, пізнав – з цього моменту Знаю. А до того – Вірю-Не вірю. Це основний принцип взаємини релігії та науки.

Що знаходиться в сусідній «таємничій» кімнаті за зачиненими дверима? Не бачу і не знаю, але Вірю, що там Воно… А як тільки відчинив двері, зазирнув – ось Воно (тепер Знаю). Поняття Вірю та Знаю взаємовиключні. Межа між ними – досвід.

Всі ці протиріччя зі сфери чистої логіки переносяться на взаємини вірян та матеріалістів, у суперечки вчених на кафедрах та простих людей на кухнях:

- Бог є, існує? А хто ж Його бачив? Які тому є докази?

- А нам, вірянам, докази не потрібні! Віримо і все!

Протиріччя давні, одвічні, нерозв'язні. Такі, що призводять до соціальних конфліктів і навіть до війн. Нерозв'язні? Чи саме так? Розглянемо ближче…

Яким чином розглянемо? За допомогою ілюстративної картинки, помістивши сперечальників у схематичну ситуацію, де їхні дії матимуть максимальну наочність – на сходинки.

Уявімо образно дискусію непримиренних противників у вигляді підйому по уявних сходах, які розташовані з двох протилежних сторін великої піраміди. Власне, сходів двоє. Одні для матеріаліста, інші для вірянина. Вони знаходяться на протилежних сторонах піраміди, а сперечальники намагаються рухатися по них нагору і назустріч один одному. Однакові сходинки для кожного – це логічні аргументи при відповіді на запитання. Про що питання? Про Бога – хто Він, де Він, який Він?

При цьому для надання дискусії суворості та наукового вигляду зробимо таке найважливіше припущення. А саме: вірянин відповідає на запитання згідно зі своїм (головним православним) науковим джерелом – Законом Божим, у початковому розділі якого описані властивості Божі. До того ж говорить він про Бога. Ці відповіді не вигадані дозвільним резонером, а документально сформульовані в офіційному церковному джерелі. А матеріаліст при цьому аргументує відповіді за своєю матеріалістичною філософією. Причому говорить він про Природу та Матерію. А ми об'єктивно порівняємо їх висловлювання, намагаючись знайти протиріччя чи подібність.

Спробуємо ж розібратися в цій складній проблемі самостійно, намагаючись не надто турбувати шанованих німців – Канта, Гегеля та Фейєрбаха. Не забудемо і про філософа-раціоналіста Бенедикта Спінозу. Вони своє слово в зазначеній проблемі сказали давно та докладно. Я ж спробую надати її рішення простіше, але наочніше. Я малюю таку ситуативну картинку для читача, швидше за все, як художник. Вона нереальна у житті, але зручна для уяви. Отже…