12 розділ

Надворі був уже вечір. Весь концерт я просиділа на плечах Сашка, за його словами, йому зовсім не було важко, хоча я під будь-яким приводом намагалася злізти з нього. Концерт завершувався повільним танцем під пісню Му December. Він простяг мені руки, і я нарешті злізла з його плечей. Коли я злізла, Саша не поспішав відпускати мою руку, а навпаки потягнув до себе.

- Потанцюємо?! - крикнув Саша мені на вухо, бо музика заглушала його. Від його пропозиції, мої очі забігали і серце почало битися сильніше від хвилювання.

- Ну... - почала тягнути я, бігаючи очима, - давай.

Саша поклав свої руки на мою талію, потім притис до себе, я обвила його шию руками, і ми почали рухатися в такт музиці. Мені здавалося, що я вся тремчу від хвилювання, і він це відчуває. За цей вечір я зрозуміла, що він зовсім інша людина, але щоб бути лідером, він стає егоїстом і приховує "хорошого" хлопця.

Музика закінчилася, і я відсторонилася від Сашка. Почалися гучні оплески та свисти.

– Ну що, додому? - кричала я, зриваючи голос, здається, музика не була такою гучною, як ці оплески.

- Поїхали, - він узяв мене за зап'ястя і повів за собою, щоб ми не загубилися, народу була темрява. Підходячи до виходу, ми побачили кіоск із морозивом і Саша пішов туди. Він повернувся з двома морозивами і одне простягнув мені.

-Дякую, -я посміхнулася і взяла морозиво.

- Ну, як тобі концерт? - почав Сашко, ми пішли повільним кроком до машини.

- Було круто, і, - я подивилася на нього з усмішкою, - дякую, що посадив до себе на плечі, завдяки тобі я все побачила.

Ми почали сміятися.

- На турніку треба більше висіти, - хлопець посміхнувся, - мене ж не буде постійно, щоб ти сиділа в мене на плечах.

У цей момент мені стало сумно, ніби я проводжу останній день з найкращим другом. Я сумно посміхнулася йому у відповідь.

- Ти чого? - Саша прийняв мене за плечі.

- Все добре, просто втомилася, - я відвернула від нього, щоб він не побачив у моїх очах брехню, хоча я справді втомилася. Ми сіли в машину і в цілковитій тиші поїхали додому.

Ми піднялися на наш поверх і Саша зупинив мене за руку, я повернулася до нього.

– Я можу вважати, що між нами світ? – він усміхнувся.

-Ой, ну я не знаю, - я грайливо відвела погляд. - Ну так, мабуть.

Я посміхнулася йому і пішла у квартиру. Відчинивши двері, я побачила Алісу та Мішу, які сиділи в обіймку перед телевізором з усілякими смаколиками. Я тихо пройшла повз них, щоб не заважати їм, і пішла до себе в кімнату. Відкривши гардероб, я переодяглася в легінси та довгу червону картату сорочку. Набравши собі підручників, я лягла на диван і почала готуватися до іспитів. Але в двері пролунав стукіт, і я відволіклася, це була Аліса.

- Пішли з нами фільм дивитися? - подруга посміхнулася, давно я не бачила її такою щасливою.

- Та гаразд, - я прийняла сидячі становище, - чого я вам романтику псувати буду.

- Міша уже Сашу покликав, - подруга зітхнула.

- І що? - я підняла брови. Аліса підійшла до мене і взяла за руку, потім повела до вітальні. Вона посадила мене до Сашка, хоча ні, якщо бути вірніше, штовхнула туди, а сама сіла до Міші, щоб було ясно, я сиділа між двома хлопцями.

- Може тоді диван розкладемо, - я підвелася з дивана. Справді, було зручно сидіти.

- Давайте, - Аліса встала і підійшла до мене. Хлопці розклали диван, ми з подругою кинули туди подушок, принесли ще смакоти, і кожен сів у зручну йому позу, ось тільки через те, що ці двоє були широкі, я лягла боком, бо тільки так мені було зручно. Ми вирішили подивитися жахіття "Лихорадка", хто б знав, що я не переношу ці жахи. Початок фільму був спокійним, і кожен поїдав попкорн, але вже в середині я втиснулася в подушку, і майже пролежала так до кінця фільму, Аліса взагалі іноді верещала від різких моментів, від чого нам ставало смішно. Коли фільм закінчився, я з полегшенням зітхнула, що це пекло закінчилося, Саша пішов пити, а ми з подругою почали обговорювати фільм.

- Я не дивитимусь більше жахів з вами, - Аліса надула губи, як маленька дитина і схрестила руки.

- Та гаразд, не так вже і страшно було! - в цей момент мене хтось схопив за ногу, і я почала верещати, хватка ослабла, і я побачила Сашка, який з сильним сміхом підвівся з підлоги,- ідіот, я чуть інфаркту не отримала! - крикнула я і, взявши подушку, вдарила його.

- Тобі ж не було страшно! - він відібрав у мене подушку, кинув її поряд зі мною і ліг поряд.

- Що ще подивемося? - спитав Міша.

- Тільки не страх! - я примружилася і подивилася на Сашка. Загалом, з нашої ініціативи з Алісою, ми вирішили переглянути комедію "Хлопці зі стовбурами". Але я заснула вже на середині фільму.

***

Я розплющила очі і побачила перед собою груди Сашка, я прийняла сидяче положення і оглянула всіх, Саша міцно сопів, Аліса половину свого тіла поклала на Мішу. Я подивилася на годинник і мої зіниці розширилися, півгодини до початку уроків.

- Твою матір, - крикнула я і підірвалася з місця, - підйом, ми спізнюємося.

Я побігла у ванну, Аліса до кімнати, а от хлопці вставати не збиралися. Швидко вмившись і привівши своє волосся в порядок, я побігла до гардеробу. Я вдягла те, що потрапило мені під руку. Про макіяж я й не думала.

Я вибігла з кімнати та зупинилася. Саша і Міша сиділи і пили каву, я насупилась і схрестила руки.

- Ми запізнюємось! – повторила я.

- Ми встигнемо! - Саша посміхнувся і підвівся з місця.

Ми швидко вибігли з дому і сіли до машини Саши. Вперше я за 5 хвилин доїхала до школи. У клас ми увійшли разом, і всі дівчата почали перешіптуватися, м-да, нова тема для пліток з'явилася, так і хочеться вмастити кожній. Ми з Алісою сіли за нашу парту, а Міша та Саша позаду нас. Продзвенів дзвінок і почався урок.

– Як ви вчора на концерт сходили? - почала перешіптуватися зі мною подруга.

- Все було круто! - я посміхнулася, записуючи лекцію.