6 розділ

Наступного дня, варто було подрузі розпльщити очі, як вона зустрілася з моїм льодяним поглядом.

-О Боже! - подруга підвела погляд.

-Вчора ти змусила мене дуже нервувати! - крикнула я.

-Не кричи, і так голова болить, - промовила подруга.

-Не треба було стільки в себе алкоголю вливати! - насупилася я.

-Ну досить, - подруга простогнала і прийняла сидяче положення, - як я вчора додому потрапила?

-Міша тебе довіз! - я посміхнулася, спостерігаючи за реакцією подруги, видно, що вона відчувала сором.

-О Боже, я ж учора була не адекватна! - Аліса схопилася за голову і уткнулася в коліна.

-А ти коли-небудь буваєш адекватною? - я посміхнулася, на що отримала удар подушкою.

-Гаразд, - я посміялася, - болезаспокійлеве і вода на стільці. Я пішла до кімнати збиратися.

Сьогодні я вирішила одягнути коралову блузку та шорти.

Вийшовши з кімнати, я побачила Алісу, яка жадібно спустошувала склянку води.

-До школи сьогодні підеш? - я наостаток сіла на диван.

Аліса оглянула себе у дзеркалі.

-Не обіцяю, що до першого, - простогнала вона, змусивши мене підняти брову, - мені треба привести себе в порядок, Вік.

-Гаразд, - байдуже відповіла я, будучи ще трохи злою на неї.

Я вийшла з квартири і пішла до ліфта, молячись і схрещуючи всі пальці на руках і на ногах, але тільки б не зустріти Сашу.

Завдяки цьому виродку я тепер не можу спокійно дивитися йому в очі, хочеться просто уникати його. Двері лівта відчинилися і я замчала в нього, почувши звук сусідніх дверей, що відкриваються. Я благополучно доїхала до першого поверху, не зустрівшись із цією нахабною мордою. Сівши в машину, я швидко поїхала з парковки.

Я зайшла до кабінету, і одразу пішла на останню парту. Діставши підручник, я почала повторювати тему. Боковим зором, я побачила, як Саша увійшов до класу, він кинув усмішку в мій бік, що змусило мене перетворитися на помідор. Слава небесам, що він цього не помітив, і не підійшов до мене.

Другий урок поспіль я покидаю першою. Побачивши Алісу діля локерів, я шалено зраділа, здається, посміхаючись, я захищаюся від збентеження.

-Як самопочуття? - я підійшла до подруги, намагаючись приховати своє збентеження до Саші, який проходив повз, пронизливо дивлячись на мене.

-Краще, - подруга посміхнулася, - пробач мені!

У відповідь я промовчала, просто стиснувши її в обіймах.

-Я ще зранку тебе вибачила, - Аліса взяла мене під руку і ми пішли до кабінету математики.

Зайнявши своє місце , я пояснювала подрузі завдання , яке вона не зрозуміла і не розуміє зараз. Продзвенів дзвінок , але у двері зайшов наш класний керівник.

- Я заберу у вас пару хвилин уроку! - вигукнула МIСС КВIН і показала нам жестом присісти.

- Та ми не проти! - почувся чийсь голос із заднiх парт і в класі пролунав сміх.

- Ну ось і добре, - мiс Квін поправила свої окуляри, - у школі проходитиме танцювальний баттл мiж парами, на які ми вас благополучно розбилитися. Цей захід буде дуже важливим для нашої школи. Пара переможців отримає квитки на концерт відомого рок - гурту tinkin Park. А тепер список самих пар.

Міс Квін почала поспішати зачитувати його, незабаром вона дійшла до мене.

-Вікторія, ти танцюватимеш з Олександром ... - Що, чорт забирай?

- Що? - я була в надії, що мій слух почув не те, що треба.

- Ти танцюєш з Олександром! - а ні, з моїм слухом все гаразд. Тепер цей виродок не тільки бачив мене голою, але ще й облапає мене.

- Я не буду з ним танцювати! - я схопилася з місця і вишкірилася на Сашу, який сидiв з ехидною посмішкою.

-Віко ... Список на участь вже вiдправлено, - вчителька глянула на мене з жалем.

Від злості олівець у моїй руці зламався на дві частини. Аден весь цей час не зводив з мене погляду. Що тепер менi потрібно зробити, щоб цей козел не торкався мене.

- Аліса ти танцюєш з Мішею, - у класі пролунав крик душ, на що я закотила очі, - на підготовку у вас рівно 2 тижні. - Міс Квiн покинула клас.

Весь урок я свердлила поглядом дірку на парті, я заглибилася в себе. Дзвінок із уроку повернув мене до реальності

- Сьогодні о 7-й вечора у нас в актовій залi! - прошепотів мені до безумства неприємний менi голос, його рука була на моему плечі. 

- Не смiй торкатися мене, - я скинула його руку, поспіхом почала збирати сумку.

- Доведеться! - він усміхнувся як чеширський кіт i вийшов із класу. Як я його ненавиджу, скоріше би закінчився навчальний рік, щоб забути цього виродка.

- Та гаразд, не гнівайся Вік, це ж круто, що ти танцюєш з ним, - знала б ти, подруго, що було вчора.

- У тебе все класно, що пов'язано з ними, - я збожеволіла і вийшла з класу.

Всі уроки, що залишилися, я думала, як скасувати наш танець, але в голову нічого не лiзло.

Повернувшись додому з Алісою, кожна пішла до кімнати. На мій мобільник пролунав дзвінок. Побачивши номер мами, я розпливлася в посмішці і зовсім забула про агресію до Саші.

- Привіт, мамуль, - я лягла на диван, - як у вас справи? 

- Привіт, люба, - у голосі мами я чула тривогу я ніби відчувала її, - у нас все добре! Як твої справи?

- У мене все добре... мам, - я глибоко зітхнула, - все гаразд? 

-Вікторія, в суботу, ввечері, ти маєш приїхати для серйозноï розмови! - її слова налаштували мене на сполох.

- Мам точно все гаразд? - я повторила свое питання, встаючи з дивана.

- Вікусь, все гаразд, - я почула мамину усмішку, - вибач, менi треба йти.

-Добре бувай! - я кинула телефон на диван, i почала переодягатися в домашне, в цей момент увійшла Аліса, через вчорашню ситуацію я машинально прикрилася.

- Ти чого? - подруга пiдняла одну брову.

-Стукатися треба! - насупилась я.

-Я завжди входила без стуку ти чого? - "нічого, чорт забирай, просто тепер треба стукатися " промайнуло у мене в думках, я стала зла.