Глава 11

Анна без особливого ентузіазму дивилась на своє відображення в дзеркалі. Вона  була не схожа сама на себе: волосся прилизане, кутики губ опущені донизу, погляд якийсь затравлений.  Ніхто з її американських друзів тепер не впізнав би в ній ту жваву красуню — тепер вона була, ніби нежива порцелянова лялька. 

Розмова з Камілою відбулася майже рік тому, а біль не втихав донині. Почувши подібну заяву, Анна не знала, що відповісти — суцільна нісенітниця. а яке нахабство! Цього просто не могло бути!  Ця жінка сама поклала око на Сержіо і придумала всю цю нісенітницю, щоб налякати і рознервувати Анну! 

Вона вже збиралась розповісти Сержіо про жахливі відвертості Каміли, та всі її наміри розтанули, мов дим, коли після від'їзду останнього гостя, Сержіо підхопив її на руки і поніс в їхню спальню. 

— Не знаю, як я тримався весь цей вечір, щоб не схопити тебе при всіх, — пристрасно шепотів він, — я хотів зірвати з тебе одяг, цілувати твоє тіло, випити всю до краплинки… розчинитись в тобі… 

І він зробив все, про що говорив. Спогади про це знову робили жінці боляче. Він розірвав її червоне плаття від декольте донизу,  цілував кожну частинку її тіла, змушував  кричати від задоволення. Слова Каміли вилетіли з голови, повністю потонули в їх нестримній пристрасті. Було б великою помилкою в такий момент говорити про іншу жінку.  Він міг би подумати, що вона не довіряє йому. Краще викинути цей неприємний епізод з голови, і кохати свого чоловіка всіми фібрами душі і тіла. 

Та пізніше, лежачи поруч з ним і прислухаючись до його рівного дихання уві сні, Анна думала про слова Каміли, і її думки були невтішними. Чому вони  такі близькі лише, коли кохаються, а потім він повертається до неї спиною і швидко засинає? А їй хотілось би полежати в його обіймах, поговорити, послухати його ніжний голос, і помріяти. 

Хоча ні,  займався він не коханням, тільки сексом. Як  гірко б не було усвідомлювати, але це  всього лише його тіло тягнулося до неї, а душа і серце лишалися байдужими.  Він ніколи не говорив про кохання, якщо не рахувати того разу, коли він першу зустріч зізнався Анні, що не вірить в це почуття. Вона для нього лише об'єкт бажання, пристрасті — не більше, і із нею він задовольняє їх. А Каміла працює з ним поруч, вона була йому справжньою підтримкою, він міг розмовляти з нею, а не тільки лежати в ліжку.  Анна крутилась без сну всю ніч. Можливо, вона повинна змінити свою поведінку, стати ідеальною дружиною для Сержіо, а не нав'язувати йому свій стиль. В кінці кінців, чужий монастир зі своїм статутом не лізуть. 

З того часу вона стала перетворювати себе на жінку, котру Сержіо міг би поважати, котрою міг би гордитись. Якщо вона не могла  отримати його кохання, то повинна спробувати хоча б завоювати його повагу. Анна замовила собі вбрання за останню італійською модою, робила елегантні зачіски, стала носити взуття на високих підборах.  Вона привчала себе ходити повільно, розмовляти плавно, викинула зі свого лексикону різкі слівця, вчилась дивитися на чоловіка млосним поглядом і не виказувати своє невдоволення.

Та її перевтілення було марним.  Сержіо був бездоганно галантним, як і раніше, але так само далеким від неї. Він ніколи не усміхався їй, не торкався її,  крім як в ліжку. Побачивши їх в ресторані, ніхто б не здогадався, що їх пов'язує пристрасть.

Коли Анна зрозуміла що вагітна, її надія на зміни у відносинах  спалахнула з  новою силою. Тепер вже він точно вділить їх крапельку теплоти. Відносини змінились, але не так,  як вона собі уявляла — замість того, щоб зблизитись, Сержіо навпаки віддалився від неї. 

Слова  Каміли знову стали переслідувати її: “ Ви скоро зрозумієте, що я мала на увазі, коли народите йому сина, і Сержіо  більше часу буде перебувати  без вас, ніж з поруч вами”. Її передбачення збулось з жахливою точністю. Та Анна навіть не дала йому спадкоємця, вона втратила сина, котрого вони так чекали. Тепер все зрозуміло — єдине,  що його турбувало це благополуччя дитини, дружина його зовсім не хвилювала.

Анна намагалася не думати про Сержіо і їхній шлюб. Потрібно було заспокоїтись і не нервувати зайвий раз. Вона підвелась, розправила руками шовк на стегнах. Так, я поки що не така худа, як Каміла, але скоро точно буду такою ж. Христина права, я надто схудла. 

В цю мить вона думала лише про одне, як  спуститися у вітальню і зустріти чоловіка з його коханкою, не виказавши нічим своїх почуттів.  Більш за все на світі вона боялась, що чоловік здогадається, які муки викликає в ній його поведінка. Вона повинна лишатися незворушною, щоб не відбувалось. Анна відчула в собі дивний прилив сил, якого не відчувала вже дуже давно.

Та вся бравада моментально розтанула, варто було Сержіо з'явитися в її спальні. 

— Вітаю, Анно.  Як твої справи? 

Він справляв на неї таке ж враження, як і вперше — зводив з розуму  однією своєю присутністю.

Темно-синій діловий костюм сидів на ньому, мов влитий, а білосніжна сорочка лише підкреслювала сувору римську красу його бронзового обличчя. Анна опустила очі донизу. Він був такий чудовий,  а вона навіть не могла поглянути на нього. Чому він не може бути таким чудовим зсередини, як зовні? 

— Послухай мене, — продовжив Сержіо з різкими нотками в голосі. 

Він ніколи не розмовляв з нею в такому тоні, завжди був бездоганно  ввічливим по відношенню до неї.  Анна здивовано глянула на нього,  і наткнулась на непробивну стіну.  Вона уважно глянула на чоловіка. На обличчі Сержіо навіть з'явились перші зморшки, яких Анна не помічала раніше, і  від цього їй стисло серце.

— Ти приїхала сюди відпочивати і лікуватись, а ти чим займаєшся? Ти нічого не їси, ти годинами сидиш в душній кімнаті. Так ти ніколи не отямишся. 

Серце, що стукало, неначе молот в грудях, в цю мить заспокоїлось. Перші ж його слова, після довгої розлуки, були словами звинувачення, ніби їй подобається жити тут одній.  Та як він сміє критикувати її, дивитись на неї так, наче його ображає її зовнішній вигляд? Хіба ж його не влаштовує її цікава блідість та тендітна струнка фігура?  Вона ж стільки сил доклала, щоб перетворитись  для нього в ідеал жінки. Ну і що що вона схудла? Каміла ж теж худенька, хіба ні? Чи за звичаєм  італійські коханки мають бути  наче порцелянові статуетки, а італійські дружини розлазились на всі боки?