Глава 11

Дівчина кивнула та підвелася. Даміан провів її до столової зали. Коридорами вони йшли мовчки. Мірісі хотілося про все розпитати чоловіка, але він вперто мовчав, і вдавав, що не чує її запитань. У залі стояв накритий стіл на три персони. Даміан повільно підійшов до столу і відсунув для неї стілець, мовчки запрошуючи сісти. Його рухи стримані, але в повітрі знову зависло те саме чуттєве напруження, що й вдень.

— Сідай, Мірісо. Тобі потрібно їсти, щоб відновити сили. Отрута ліани виснажує магію, навіть якщо рани затягнулися.

Міріса підійшла до столу, відчуваючи його погляд на собі. Даміан сів у чолі столу. Він не торкався їжі, лише спостерігав за нею, підперши підборіддя рукою.

— Ти дочитала до моменту, де лицар зраджує свій орден заради дівчини? Як гадаєш, це велика ціна? Втратити все, у що вірив, заради одного погляду тієї, кому ти не рівня?

Міріса повільно відклала прибори. Здивувалася, що серйозний чоловік з кинджалом на поясі читає любовні романи.  Якимось чином у ньому поєднувалася суворість та ніжність.

— Ти дивишся на мене так, ніби я той самий лицар, — пальці Даміана у шкіряній рукавичці злегка здригнулися. — Але я не герой із твого роману, Мірісо. Я той, хто пише правила, а не порушує їх.

Кроки у коридорі змусили чоловіка відхилитися. Він притиснувся спиною до стільця та мав розслаблений вигляд. До зали зайшла Аріана. Вона сіла за стіл та почала енергійно розрізати м'ясо, кидаючи швидкі погляди то на брата, то на Мірісу.

— Сподіваюся, ти не дуже сильно сварив Мірісу за ту прогулянку, Даміане, — Аріана лукаво примружилася. — Вона просто хотіла побачити твої володіння. Ти ж знаєш, наш ліс має специфічний шарм.

Даміан, який до цього моменту нерухомо дивився у свій келих із вином, повільно підвів голову. 

— Цей шарм ледь не коштував їй життя,  і я б радив тобі, Аріано, не підбурювати її до нових експериментів.

Міріса відчула на собі короткий погляд Даміана. Аріана хмикнула, не звертаючи уваги на тон брата. 

— Ой, не будь таким занудою! Краще скажи, чому ти дав їй читати ту нудну книгу про німф? Ти ж зазвичай тримаєш такі романи під замком, щоб ніхто не подумав, що у великого мисливця є серце, — спіймавши на собі здивований погляд, Аріана стиснула плечима. — Що? Мені про це Грізельда розповіла.

Даміан ледь помітно зціпив зуби. Під столом Міріса відчула, як його нога випадково торкнулася краю її сукні. Цей короткий контакт змусив її випрямити спину.

— Книга допомагає вгамувати розум, — погляд Даміана на мить затримався на губах Міріси. — На відміну від твоїх розмов.

Даміан насупився і всю вечерю залишався мовчазним. Під його суворий погляд, Аріана розповідала історії з життя, але жодним словом не обмовилася про ту дівчину, яку у видінні бачила Міріса у бібліотеці. Почувши її думки, Даміан  різко прибрав руку зі столу та підвівся.

 — Вечеря закінчена, — голос його став сталевим. — Мірісо, тобі час відпочивати. Завтра буде важкий день. Аріано, а ти зайди до мене в кабінет. Нам треба обговорити твою допомогу по господарству.

Міріса розуміла, що вони мали обговорювати зовсім не господарство. Вона підвелася та пішла до своїх покоїв. Сніданок подали в малій їдальні, де сонячні промені, пробиваючись крізь вузькі вікна, висвітлювали порошинки, які кружляли в повітрі, наче дрібний золотистий попіл. Даміан сидів на чолі столу, не торкаючись їжі. Його мундир застебнутий на всі ґудзики, а погляд  застиглий і зосереджений. 

— Тобі потрібно поїсти, — він підсунув до неї тарілку з гарячими грінками. — Попереду довгий день. 

Аріана на сніданок не з’явилася. Даміан розпорядився залишити її під наглядом Грізельди. Міріса повільно піднесла до губ чашку з чаєм, відчуваючи, як тремтять її пальці. Поснідавши, Даміан підвівся і простягнув їй долоню:

— Ми йдемо до лісу. Цього разу прогуляєшся під моїм наглядом.

Міріса згадала про отруйну ліану і похитала головою. Дамінан сильніше стиснув її руку та змусив підвестися:

— Не бійся, якщо все піде за планом, то ти станеш вільна від прокляття.

Тілом Міріси пробіглися невидимі мурахи. Вона заклякла непорушно і боялася, що Даміан надумав використати її як наживку. Чоловік кивнув:

— Саме це і я хочу зробити. Тобі немає про що хвилюватися, я буду поруч і зможу тебе захистити. Вчора я все ретельно підготував.

Подарунок для вас, промокод на книгу Лари Роси 7plcMi2j "Особистий дизайнер Повелетя пітьми".