Пролог

Алекса як завжди сиділа в своєму офісі і працювала з паперами
Але її спокій перервали
— Пані Алексо до вас прийшов гендиректор.
–Що він тут забув— подумала Алекса.
— Нехай заходить. Що заставило Вас прийти батьку?
— Алексо в мене до тебе важлива розмова. З серйозним лицем сказав батько.
— Уважно слухаю. Відповіла з занепокоєнням Алекса
— Наша кампанія потерпає від значних знижень акцій та виплат. Тому нам потрібно підписати контракт про співпрацю з найвпливовішою на даний час кампанією „ FastCar “. Учора я був на спів бесіді з гендиректором цієї кампанії і він сказав що ми зможемо підписати угоду, за однієї умови...
— Якої? — запитала Алекса
— Якщо ти одружишся на його сині Вільямі.
Що!!!?—з здивування викрикнула Алекса— нізащо! Я його в житті не бачила, а Ви кажете мені одружитись на ньому!? Якщо треба то я буду працювати ще старанніше щоб наша кампанія знову стала на ного, але я ніколи не вийду заміж за незнайомця! — 
— ЦЕ НЕ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ!. Ти вийдеш за нього і крапка! Ти не зможеш витягнути кампанію самотужки. 
— Але ж...
~мене твоя мати заставила, я не винен.~ прошепотів на вухо дівчині батько.
—До того ж у вас буде два місяці до підписання угоди, ви будете ходити на побачення раз чи дав на тиждень, на мою думку це більше ніж достатньо для знайомства.— Сказавши це Батько вийшов з кімнати, залишивши Алексу на самоті з думками.
Алекса продовжила працювати. Через щокуючу новину про шлюб дівчина не могла зосередитись на роботі. 
Втомлена Алекса приїхавши додому відразу валилась з ніг на рідко. Дівчина вже майже заснула, аж як у двері подзвонили.
— Ну і хто в такій годині до мене приперся— пробурмотіла Алекса
Відкривши двері вана побачила свою найкращу подругу Мелісу.
— Вечір в хату!— вигукнула Меліса 
— І вам добрий день, заходь
— Я тут винця принесла— сказавши це подруга взяла два бокали з серванту і налила вина— Ну розказуй,  що ти? як ти? Як справи з компанією, як я бачу ти сьогодні шось дуже втомлена.
Дівчата взяли бокали і сіли на диван.
— Я виходжу заміж.
Меліса аж поперхнулась вином і зпкашлялась.
—Кха-кха, ЩО ТИ СКАЗАЛА?!? як ? Коли? Де? хоча ні, найперше ЗА КОГО!?— вигукнула Меліса і одним ковтком випила цілий бокал вина.
—  Батькова компанія занепадає і шоб допомоги їй потрібно укласти договір з якоюсь компаніїєю, а та компанія згідна лише тільки якщо я вженюсі на якомусь „Вільямі”
— Ого! Я так розумію цього вина не стане, в тебе є щось міцніше?
— Там в барі є. Бери що хочеш і неси сюди.
Меліса взяла кон'як і налила собі знову.
— Нє ту ти прям як принцеса Алексо. Ваше величносте Алексо чим ви хочете вечеряти? Хі-хі
— Та ну тебе. Я ж серйозно.
— Ну добре добре. Кажеш його звати Вільям... Ага! Вільям ............ модель, знімався в рекламі машин від фірми його батька „FastCar“. Нічого собі, красивий:) Доречі він дуже популярна модель. Я би й сама за нього вийшла 
— Тай що що він красивий і популярний. Я його не знаю і не люблю. Я взагалі мріяла про свою романтичну історію, а тут бац і на тобі Вільям.
(Боги вирішили інакше
© Владика Пельменів )
— Скільки в вас часу до весілля?
— Два місяці.
— малувато, а коли у вас перша зустріч з ним?
— Після завтра.
— Тоді пий. Тост: 
За тебе моє чудо горохове! І треба ж було так вляпатись. — і вони випили.
На ранок Алекса ледве встала.