20

   Після медитації відправилась на вечерю. Усі мої в свідомості прийняли бойову готовність і навіть запустили примару у кімнату з дитинства. Знайшла Хел щасливу в бібліотеці, мабуть вже по сотому разу перечитує листа від Хала.

   - Що пише?

   - Що йому дуже хотілося б проводити кожен день поруч зі мною, а не оце все. І що багато цікавих історій з'явилося, які він би хотів мені повідати поки тебе немає поруч.

   - Що, так і написав?

   - Ага, навіть про тебе згадав.

   - Дякувати йому, а я переживала, що забув про моє існування.

   - Напишу у відповіді, що ти за нього переживаєш.

   - Взагалі-то я не це сказала.

   Розсміялись і пішли вечеряти. Розповіла, що сьогодні ночую з Моїром в залі для тренувань і що побачу Алара. Вибрала мені гарний брючний костюм на ніч.

   - Я бачила, як виглядає леді в своїх костюмах, а якщо у вас там така вечірка намічається то ти теж маєш виглядати не гірше за неї.

   - Ну дякую. Мені не треба привертати чиюсь увагу до себе тим паче, що справа серйозна.

   - А як же лорд Грум? Хай лікті собі кусає, що ти не поруч.

   - Не будь такою злою до нього, все ж таки тебе наймав він на роботу. До слова хотіла поговорити про твоє майбутнє. Є два варіанти.

   - А не один?

   - З чого б це?

   - Ну я так зрозуміла варіант з лордом Моїром відпав, а значить один.

   - Ні, все ж таки два.

   - Не зрозуміла.

   - Якщо я не впораюсь зі своїми емоціями. І перед тим, як видалити себе у свідомостях інших, Моїр купує мені будинок і я зникаю для всіх і ти разом зі мною. А другий варіант: я зникаю- ти залишаєшся, розумник попіклується про твоє навчання і підняття статусу і ти живеш своє життя.

   - Я почула тільки для себе два варіанти, а для тебе?

   - Мій другий варіант я повертаюсь до Грума і ми щасливі. Ну і ти повертаєшся зі мною. Так що в тебе три варіанти.

   - Щоб не сталося я з тобою.

   - В тебе є час зважити усі за і проти. Ти ж розумієш, якщо перший варіант, то цього не буде - і вказую рукою на розгорнутий лист на столику, бо вже втретє перечитала в моїй кімнаті - Подумай добре. Я не візьму на себе відповідальність за знищення ще одного кохання, мені і свого вистачає.

   - Якщо ти видалиш, то я цього і не згадаю?

   - Не роби це бездумно. Я бачила, що відбувається коли таке робиш, але сама не готова.

   - Я зрозуміла тебе, я все обдумаю. І дякую, що запитуєш мою думку, а не сама все вирішуєш. - обійняла мене і попрямувала до себе у кімнату, захопивши листа – На добраніч. Успіхів вам в вашій нелегкій справі. І привіт передай Алу, дуже сумую за ними усіма.

   - На добраніч. - ось ти і відповіла на моє питання - Обов'язково передам.

   Переодяглась в костюм, склала руки на грудях і вирішила відпочити перед справою. Розбудив мене охоронець, бо відчув наближення до кімнати. Відкрила очі і чекаю поки Моїр зайде. Зайшов і дивиться на мене, я на нього.

   - Відчуття, що помирати зібралась.

   - Не дочекаєшся. - простяг руку до мене, піднялась.

   - Судячи по вигляду вирішила декому розум зламати.

   - Не знущайся. Хел вибирала костюм, надивившись на леді.

   Думки його вже далекі від мого зовнішнього вигляду і розумію, що відчуваю забагато. Підійшла ближче і прошепотіла з дуже хижою посмішкою.

   - Я тебе бачу.

   Миттєво зникли усі думки і пригрозив пальчиком посміхаючись у відповідь.

   - Пішли, вже час з'єднання. І йому, я впевнений, сподобається.

   Я тільки губу закусила, лячно мені. І за справу, і за нього, і взагалі за все, що відбувається. Ідемо по коридору, а мені все гірше. Розумник зупинився і дивиться на мене роздратовано.

   - І чого це ми розклеюємось?

   - А якщо в мене не вийде?

   - В тебе? Не сміши мене, ти за пів року більше розумників наловила ніж ми до того за два роки. Ми їх вираховуємо з великими затратами, а ти у гості запрошуєш. Досить вже перетворювати себе на невпевнене, нещасне створіння. Тобі це не личить. Тоді, в катівні ти мені неймовірно сподобалась.

   - Так сильно, що не втримався.

   - Ну вибач, я тоді був впевнений, що ти вже моя. Тим паче, що ти відповіла. - підморгнув мені з посмішкою.

   - Роздивлялась як варіант. - і теж посміхнулась, якось за цими розмовами розслабилась і дійшли до зали.

   Сіли на підлогу навпроти один одного, міцно сплели наші руки, щоб якщо що утримав мене і я не впала. Посміхнувся підбадьорливо і закрили очі.

   - Тримайся міцно, зараз проведу тебе до Міали, а далі сама. Я мінімізую свої сили, щоб тебе потім вийняти якщо занадто витратиш свої.

   - Я тебе почула. Ти передав мої намистини, щоб лорд Тенлід в леді періодично вливав? Їй буде боляче так само, як і Алу, не можна щоб вона відключилася.

   - Я попередив.

   Це якось не зрозуміло, коли тебе затягують в липку темряву. Опинились ми в просторій темній кімнаті з підсвіткою по кутках. Побачила посередині стоїть леді і поруч з нею Алар. Підійшли до них ближче, привіталась з леді, на хлопця намагаюсь не дивитися.

   - Руна, подивись на мене, будь ласка.

   Спочатку нервувала, а потім вирішила прибрати емоції ми тут по справі дуже важливій і йому буде дуже боляче. Так що можна і виконати його прохання. Підняла погляд і дивлюсь в чорні очі, а вони міняють колір на блакитні, не встигла здивуватися, як він в два кроки подолав відстань між нами і з силою обійняв.

   - Пробач мені, будь ласка, я дуже сумую. Ми усі дуже сумуємо. Мені без тебе важко, я і не уявляв наскільки ти мені потрібна.

   - А ось цього я взагалі не очікувала! І він теж має якісь відносини з тобою? - здається леді вже зовсім заплуталась в моїх відносинах з чоловіками.

   А я вчепилась в сорочку Ала заховала обличчя десь у нього на грудях і почала сміятися.

   - Здається це істерика. - підійшов ближче до мене Моїр і намагається перевірити в порядку в мене свідомість чи розвалюється на частини.