17

Після вечері Карт попросив зайти нас до себе у кабінет. А сам зник у тумані, ми без питань піднялися з-за столу і пішли у напрямку кабінету.

   - А запитаєш у лорда про Хала? - прошепотіла помічниця мені на вухо.

   - А сама чого не можеш?

   - Ніяково питати, він не зобов'язаний мені відповідати.

   - Цікаво, чого некромант тобі не подарував свою намистину. Я впевнена за весь час, що ми перебували разом міг створити. Все ж таки він тугодум.

   Дівчина тільки гучно зітхнула. Дійшли до кабінету і я обережно постукала в двері.

   - Заходьте, я вже повернувся.

   Зайшли, сіли і чекаємо хоч якусь інформацію від розумника.

   - Є питання запитуйте?

   - Як там справи на війні? І ти передав намистини темним?

   Поклав перед нами мішечок який мав взяти собі Хал.

   - Відмовився, але цікаво було спостерігати як твої некроманти сприйняли подарунки для себе. Хочеш пізніше передам тобі спогад як це відбувалось? - киваю головою - Я подумаю,  що від тебе за це попросити.

   Така посмішка хитра, Хел навіть злякалась.

   - Не звертай увагу на його настрій. - заспокоїла я дівчину - Він зараз занадто щасливий через нас, від того і вередує. Візьми цю намистинку, сама потім передаси цьому ідіоту.

   Помічниця схопила мішечок і заховала в складках сукні.

   - Що по померлих?

   - Взагалі, завдяки тобі, ми швидко зреагували. Вони нас не очікували і від того плани їх злетіли. Темні з вогневиками непогано справляються. Нас зараз закидають трупами, але з нашого боку жодної втрати.

   - Тоді що ти там робив? Чого в бійку поліз?

   - Як приємно, що піклуєшся. Іноді весело пригадати молодість і трохи тренування не завадить.

   Слухаю його відповідь, а бачу, що думає про інше. Посміхнулась йому.

   - А скоріше за все, до вас завітала леді Пейр зі своїм загоном і ти вирішив перед нею похизуватися своїми силами. - посмішка вмить зникла з його обличчя - Це правда, що у неї в загоні одні дівчата?

   - Ти в моїй свідомості?

   - Ні. Ти мене не запрошував, я тільки відчуваю твої емоції.

   - І як же ти зробила висновок на рахунок леді?

   - Такі емоції чоловіки відчувають коли думають про жінку, а ти думаєш тільки про одну частіше за все.

   Дивиться в очі і я відчуваю як відкриває для мене весь спектр емоцій по відношенню до мене. Кохання там і бути не могло, а ось неймовірне бажання в подробицях.

   - Мммммм, в тебе гарна фантазія, а якщо трохи заміни.

   І усю його фантазію в якій я приймала участь, почала підміняти на іншу жінку. Прикрив очі, а опанувати себе не в змозі. Роздратування почало брати верх, відкрив очі, а вони світяться.

   - Досить! - прохрипів розумник - Як ти це робиш?

   Зупинилась з посмішкою, подивилась на Хел, а вона сидить перелякана і шокована.

   - Мені просто страшно поруч з вами знаходитись коли у вас так світяться очі.

   - Впустиш мене до себе у гості?

   - Ні, і не сподівайся.

   - Добре. Поговоримо пізніше про це, а зараз хочемо про відступників. - заплескала в долоні ніби мала дитина яка чекає цікавеньку історію.

   - Знаєш іноді мені здається, що ти божевільна. В тебе не здоровий потяг до усього навколо, але при цьому ти більш гуманна ніж будь який розумник.

   - Але ж саме це тебе в мені і захоплює. Ось якщо порівнювати тебе і Лейфа, він більш стриманий ти не боїшся мене налякати, тебе стримує тільки розуміння, що я все ж таки не твоя.

   - Тепер я точно бачу, що ключі зламані. І що тепер ти від мене втечеш?

   - Ні в якому разі. Я зацікавлена в тобі і дуже хочу вилікувати.

   - Тоді я весь твій. - розкинув руки в різні сторони ніби відкривається для мене.

   - Ага, як би ж то! Коли запросиш до себе, тоді і повірю.

   Посміхнувся сумно, прикрив очі налаштовуючись на цікаву розмову.

   - Відступники, це ті, хто не поважає магічні закони. Ті розумники, яких ти виловлюєш - вони на перших кроках до відступників, але як ти і казала вони примітив. Ось ти зі своїм потягом до експериментів можеш стати відступницею, якщо, звичайно, почнеш не тільки сприймати магію, а і проведеш декілька ритуалів по сприйняттю душі.

   - Тобто вони в себе затягують не тільки магію, а і самого мага? Це як?

   - Так, точніше не мага, а його душу. І коли вбивають відступника, він підміняє себе душею іншого мага і поки не знищиш їх усіх ти не зможеш вбити відступника. Тим паче кожен з цих магів продовжує розвивати свої здібності.

   - А чого ті маги не можуть піти проти цього недомага?

   - У них інше сприйняття: кожен з них має те, чого дуже хотів. Хтось знання, хтось кохання, хтось гроші і повагу. Будь що. У них є те, чого вони прагнули і вони будуть боротися за це.

   - Жах який. Тобі краще з ними не стикатися.

   Розсміявся в голос.

   - А можливо даси мені те чого я так прагну? - і підморгнув з хитрою посмішкою.

   - Без проблем, запроси до себе і я багато, що виправлю.

   - Взагалі-то я не на це натякав.

   - Взагалі-то і розуміти відмовляюсь, на що ти там натякав. І як же ви їх винищили, цих відступників?

   - Не ми, а ще до нас це зробили. Ще дід імператора.

   - Якщо задуматись над інформацією яку ти мені сказав, тепер точно можу сказати, що наш імператор має щось подібне з відступниками.

   - З чого б це? Ти з ним бачилась один єдиний раз і такі висновки.

   - Тоді на балу я ледве витримала його перевірку, а з'ясувати, яка це магія не змогла. Там усе було.

   - Ти права. Імператори не помирають, а залишаються в спадкоємці трону. Там складний ритуал до якого дуже близько підібралась мати тієї дівчини, яку я стратив як мага.

   - Ловіси Корт? В сенсі підібралась?

   - Вона була найкращою подругою імператриці і майже підмінила свідомість первістку імператора. А коли з'ясували яким чином розумники приховують свою сутність, імператриця тепер ні з ким взагалі не спілкується і нікому не довіряє.