Глава п'ятнадцята Загальні збори на Привиді

Великий технічний відсік, який нещодавно став імпровізованою залою для нарад, був напівтемним — лише сині контури аварійного освітлення підкреслювали присутність щойно активованих машин. Діти грали неподалік на утеплених модулях, але притихли, коли дорослі зібралися у коло. Атмосфера — напруга, але впереміш із відчуттям надії.
Костянтин підвівся, виставивши голо-проєкцію над столом: карта Проксіми b, розташування бази «Привид», стара база, траєкторії патрулів військових.
Він навіть виглядав старшим, ніж кілька місяців тому — змарнілі щоки, глибокі тіні під очима, але в голосі впевненість.
«Ми зробили велетенську роботу, — почав він, оглянувши всіх. — Роботу, якої не бачать і не повинні бачити ті, хто сидить на старій базі. Ми врятували наших дітей, ми створили прихисток, ми не дали себе знищити. Але…»
Голограма змінилася — тепер на ній миготіли три міжзоряні кораблі на орбіті.
«…там лишилися наші люди. І вони навіть не здогадуються, що “політ додому”, який їм обіцяє командування, стане для них останнім. Гіперстрибкові двигуни — саботовані. І кораблі, і їхні життя — приречені».
Усі притихли. Навіть діти мовчки дивились, хоч і не розуміли деталей.
Костя оголосив п’ять пріоритетів
«Добудувати житлові модулі.» «Ми мусимо стабілізувати побут. Якщо сюди прибуде ще тридцять вісім людей — нас просто розчавить нестача місця і ресурсів.»
«Побудувати нові гравіплани і навчити всіх літати.» «Евакуація цивільних можлива тільки повітрям — тихо, без слідів, без команди військових. Нам потрібно мінімум п'ять машин.»
«Проєкт зоряних воріт.» Голограма змінилась — кільцева конструкція з допоміжними генераторами. «Я працюю над цим. Ми не будемо стріляти по міжзоряних кораблях. Ми просто відправимо їх глибоко, далеко, в зоряну систему Барнарда. Нехай думають, що це саботаж чужої цивілізації.»
«Показове шоу для Ітома Грігса.» «Нас врятує хаос і дезінформація. Дамо Ітому “сенсацію” — якусь псевдоформу життя або “аномалію”, щоб він захопився і відвів увагу військових від внутрішніх процесів.»
«Розвиток бази.» «Повний цикл виробництва. Ресурси. Автоматика. І щоби ми ніколи не залежали від Землі».
Моніка всміхнулася куточком губ:
— Молодець, Костю. Все чітко. Але що конкретно робити кожному з нас? 
Костянтин змахнув рукою — в повітрі з’явилось 3D-табло з розподілом завдань.
Ліліан підняла брову:
— Ти хочеш бути керівником бази?
— А я і так ним є, — спокійно відповів Костянтин. — Усі технологічні процеси без мене зупиняться. Якщо ми хочемо вижити — хтось має нести відповідальність.
Ліліан кивнула. Моніка схрестила руки:
— Справедливо.
Сильвія, вже з планшетом у руці:
— Тоді не зволікаємо. Ідемо працювати.
Діти прокинулися і підійшли до дорослих. Сем запитала:
— Ми тепер не повернемось туди… де було свято?
Костянтин присів до рівня очей дівчинки:
— Повернемося. Але не зараз. Спершу ми повинні всіх врятувати. Добре?
Сем кивнула — довірливо, по-дитячому.
І дорослі розійшлися виконувати свої завдання.
База «Привид» прокидалася по-справжньому — тепер не як укриття, а як їхній новий дім і штаб боротьби.
Костя вирішив скласти і занотувати План Перехід
1. Орбітальні міжзоряні кораблі
На орбіті планети перебувають три міжзоряні кораблі, які обслуговуються автономними роботизованими комплексами.
Доступ екіпажу до них можливий лише за прямим наказом Майора Хорна.
Силове захоплення неможливе, але перепризначення й технічне перехоплення — цілком реальне.
Рішення:
Ми глушимо роботизовані системи коротким імпульсом електромагнітного перевантаження.
До корпусів кораблів прикріплюємо буксируючі зонди.
За лічені хвилини зонди переводять кораблі у заздалегідь підготовлену точку переходу, після чого — виводять їх у сусідню зоряну систему.
Земля й військові побачать лише різкий стрибок — а зробити вже нічого не зможуть.
2. Орбітальна система відеоспостереження
Супутники орбітального нагляду працюють у синхронному режимі.
Порушення синхронізації в трьох вузлових апаратах спричиняє збій цілої мережі.
Рішення:
Імітуємо гамма-сплеск та магнітну аномалію на орбіті.
Три супутники виходять з ладу, решта переходить в аварійний режим.
Ми отримуємо 4–6 годин повної сліпоти орбітальної системи.
Таку ж аномалію створюємо і на поверхні, щоб усе виглядало природно.
3. Зв’язок “Простір-нуль”
Канал працює через квантову синхронізацію.
Достатньо перезавантажити ретрансляційний супутник — і зв’язок обривається.
Рішення:
Супутник зв’язку переводиться в режим “самодіагностики”, що займає близько години.
Протягом цього часу Земля повністю втрачає контакт із базою.
4. Нейтралізація бойових андроїдів
Бойові моделі мають захист від електромагнітних імпульсів, але вразливі до гамма-перевантаження.
Висока доза гамма-імпульсу збиває їхні процесори в безпечний “глухий режим”.
Рішення:
Спрямованим коротким гамма-викидом вимикаємо весь загін андроїдів.
Ітом буде довго ламати голову, думаючи, що це — наслідок аномалій, а не саботаж.
5. Вікно можливостей
Зі сторони Привида я гарантую цілу годину повного оперативного контролю над ситуацією:
супутники сліпі;
зв’язок Простір-нуль не працює;
андроїди вимкнені;
кораблі вже не на орбіті;
військові дезорієнтовані.
6. Завдання бази Грігса
Від вас потрібне лише одне:
зібрати весь персонал у єдиній точці, звідки я зможу забрати їх усіх одночасно. Без паніки, без затримок, без пояснень.
І щодо мареіалів також багато не потрібно: гаммабомби, буксируючи зонди, двоє зоряних воріт і невеликий міжзоряний автопілотований шатл для всатовлення даних воріт ну і три додаткові гравіплани.
Час виконання десь в півтора земні місяці вкладусь.
Відпишу Донні:
«Привіт, Донні. За півтора земних місяці я зможу забрати вас і перемістити на базу Привид. Мені від вас потрібно лише одне: щоб усі були готові й зібрані в одному місці, звідки я зможу вас евакуювати без затримок.
Через місяць вийду знову на зв’язок і дам останні інструкції.
Будьте обережні. Не викрийтесь раніше часу — від цього залежить успіх операції і ваше майбутнє.
Тримайтесь. Костя.»