Глава п'ята Ітом Грігс

Ось і настав довгоочікуваний момент зустрічі гостей із Землі. Для них заздалегідь звели спеціальний житловий та лабораторний комплекс, а також новий майданчик для посадки.
З орбіти повільно знижувався шатл з експериментального корабля «Лініяекспрес». Він м’яко торкнувся поверхні майданчика, гальмуючи на антигравах, і його люк плавно відчинився.
Першим ступив на ґрунт Ітом Грігс. Високий, статний чоловік середнього віку. На перший погляд і не скажеш, що перед тобою вчений — скоріше командир чи дипломат. Та за плечима Ітома — десятки наукових праць і власна теорія про форми життя в різних всесвітах.
Його зустрічати вийшла майже половина всієї бази — не щодня навіть на Землі побачиш таку людину, а тут, на віддаленій Proxima b, це й поготів.
Хоч риси обличчя Ітома здавалися суворими, у погляді було щось спокійне й привітне. Він чемно привітався з мешканцями бази, коротко представився і, не витрачаючи часу даремно, запитав:
— Хто тут головний або хоча б уповноважений провести мене до місця, де я маю працювати?
Наперед вийшов Ерік.
— Це я, — промовив він. — Керівник бази. Я покажу вам лабораторії, житловий сектор і все необхідне. Якщо бажаєте щось перекусити або відпочити після польоту — скажіть. Також я призначу вам помічника, який виконуватиме дрібні доручення.
— Буду дуже вдячний, — відповів Ітом з ледь помітною усмішкою. 
— Приємно, що ви розумієте цінність того, що тут знайшли, і готові співпрацювати. Але, якщо чесно, часу в мене обмаль. Я хотів би якнайшвидше приступити до роботи. Якщо ваші люди допоможуть моїм помічникам розвантажити обладнання — буду вам надзвичайно вдячний.
Лабораторія Ітома була повністю підключена до архіву бази, а також до всіх джерел надходження інформації. Та вже з перших хвилин стало зрозуміло, що обладнання, яке він привіз із собою, потребує значно більше енергії, ніж хтось очікував. Через це довелося терміново запускати друк ще двох додаткових реакторів — командування на Землі прорахувалося, не надавши точних даних, а ми думали, що резервної потужності вистачить.
На щастя, без трагедій: за десять годин нові реактори будуть надруковані та введені в експлуатацію.
Найпотужніший квантово-аналітичний комп’ютер бази належав Доні, і він тимчасово був переданий в користування Ітомові, доки той не підключить власний. Через це довелося припинити весь зовнішній зв'язок і пряму реаліті-трансляцію до Сонячної системи — ресурси каналу були перенаправлені на наукові розрахунки.
Першою справою Ітом побажав поспілкуватися з першовідкривачами нових аномалій — Гораном, Делоріан та Крістіаном, які зараз картографували планету на гравіплані.
На екрані бортового комп’ютера раптом спалахнув вхідний виклик із бази. 
Делоріан спала, Горан був зайнятий відмітками аномальних зон, тож прийняти виклик довелося Крістіану.
— Гравіплан, база на зв’язку, — пролунав голос Доні. — Крістіане, поклич, будь ласка, Делоріан або Горана. З вами хоче поговорити Ітом Грігс.
Крістіан завмер.
— Хто-хто? — перепитав він недовірливо.
— Ти правильно почув. Ітом Грігс.
І тут до каналу підключився сам Ітом, вирішивши остаточно добити хлопця своєю появою.
— Доброго дня, молодий чоловіче, — спокійно промовив він. — Сподіваюся, тепер сумнівів немає? Давайте не витрачати часу. Коротко доповійте, що у вас відбувається. Мене цікавлять не лише дані, а й ваші особисті спостереження.
Крістіан ковтнув повітря, нарешті зібравшись із думками.
— На даний момент ми летимо в режимі автопілота, — почав він. — Делоріан відпочиває, мій тато, Горан, відмічає аномальні місця. А я накладаю спектральні дані на 3D-карту і проводжу додатковий аналіз. Також я відправлю вам усі наші записи… Я не знаю вашої адреси, то відправлю на базу.
— Дуже добре, молодий чоловіче, — відповів Ітом. — Буду вдячний за додаткову інформацію. Продовжуйте свою роботу. Коли повернетеся на базу — я вас чекатиму. Все, кінець зв’язку. Працюйте спокійно.
— Тату, тату! — Крістіан ледве не спіткнувся, підбігаючи. — Я щойно спілкувався з Ітомом Грігсом!
Горан навіть не здригнувся. Спокійно, ніби мова йшла про щось буденне, запитав:
— І чого ж він хотів?
— Чого… Даних, — хлопець ще намагався нормалізувати дихання.
— І ти йому їх надав?
— Так, надав… Але я дивлюся, тебе зовсім не вражає те, що з нами говорив сам Ітом Грігс?
Горан злегка посміхнувся куточком губ.
— Чесно? Ні. Він має свою роботу, а ми — свою. От дивись: я щойно відмітив шість нових потенційних місць для майбутніх баз. І деякі з них — кращі за те, де ми зараз стоїмо.
Він перевів погляд на сина і додав уже серйозніше:
— Мене цікавить те, що я можу перевірити власними руками. Я практик. Від того, де і як я закладу нову базу, буде залежати її майбутнє — людей, які тут житимуть. 
А робота Ітома… чесно, виглядає дещо кумедною. Теорії — це добре, але вони не доводять нічого до моменту, поки їх не підкріплять факти.
— І тобі раджу: вір фактам, а не чужим припущенням.
Крістіан уважно слухав. Потім тихо сказав:
— Дякую, тату. Ти мені ніколи в житті так явно не пояснював, як зараз.
Горан хмикнув.
— Ну, колись же має бути перший раз.
Вони зустрілися поглядами й усміхнулися один одному — просто, по-людськи, по-сімейному.
Після короткої паузи Горан повів плечем:
— Так… Іди, розбуди ту соню Делоріан. Я хочу з нею поговорити. А сам потім відпочинь.
Містер Доніган… Вас терміново викликають прибути на Констанцію, місячну базу. Там має відбутися закрите засідання з питань безпеки, зокрема й щодо вашого бізнес-проєкту на Proxima b.
— Та скільки можна… — пробурмотів Доніган. — Засекретили все, змусили зупинити поставки Гелію-3 на Землю… А хто це все оплатить? Що я маю говорити інвесторам? А журналісти? Вони ж мене з’їдять!
— Це дуже серйозно, — спокійно відповіла представниця Норіс. — І ні, ніхто нічого у вас не “відбирає”. Це закрите засідання, і ваша присутність є обов’язковою. І… зустріч неформальна. Поки що ніякої публічності.
— Гаразд… Коли зустріч?
— Прямо зараз, — відповіла Норіс. — Я супроводжу вас.
Доніган, зітхнувши, ще трохи поворчав собі під ніс, але погодився.
Вони прибули на Констанцію, де їх одразу зустріли і ввели в курс справ.
Повідомили коротко й сухо: справа вкрай серйозна. На базі вже зібралися не лише посланці лідерів держав, а й представники великого космічного бізнесу, силових структур та «закритої» преси. Усі прибули, щоб обговорити одне питання:
Що робити, якщо теорія Ітома Грігса виявиться правдою?