Шлях самурая через літературні эмоції

Дорогий мій друже

Дорогий мій друже

Поспішаю написати

Не буду плакати

Адже сльози не потрібні

Ніхто не хворий і не ранений

І ти не плач ,  а просто посміхнись

А й не знаю що й написати

В душі тривожно , не звичайно.

Но це відчуття стало сенсом життя.

Не буду плакати

Адже сльози не потрібні

Лише хочу тобі сказати

Живи та радуйся ти життю

І ти не плач

Пройшовши весь час не легкий

Ти вже дочикайся

І хай пройдуть роки

І не охоче пишу я

Що може потрібно зачекати

Ти головне дочекайся

І не поспішай

У нас все життя ще попереду

Ти посміхнись і стане спокійніше 

В посмішці роздивись мене

Ось так я бачу і тебе

Я думаю не потрібно багато слів

Бо тут і так зрозумілий сенс

Мою творчість ти розуміла 

І це ти зрозумієш

Хоч я і мабуть, дивна

Не буду плакати

Адже сльози ні до чого

Писавши все це

Я не заплачу 

Адже сльози не потрібні!

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше