Шлях самурая

Народжені Сонцем

(Низка танка)

* * *
Трава і квіти
Народжені сонцем.
Але і тіні
Чорні, незграбні –
Його діти...

* * *
Думаючи про життя
В епоху занепаду
Думки про близьких…
У цьому світі давно
Втрачений Шлях…

* * *
Стару гордість
У скриню сховавши
Вирушив у подорож
За дивним трунком
Схованим в скло…

* * *
Згадую вітер –
Теплий подих червневий.
За вікном оснінь...
У розкошах холоду
Зігріє тільки пам'ять...

* * *
Слухав тишу
Розмову мовчання
Метеликів літа.
Звичка до діалогів -
Луна самотності…

* * *
Почути би знову
Мені музику осені!
Не стати глухим
У шумі міста брудного
Не заснути б у тьмі…

* * *
Старі знаки
На листочку пожовклому
Розрізняю ледь-ледь…
У світі занепаду
Пошуки істини.

* * *
Каравани слів
За обрій ідуть
Пустелі світу сього…
Біля старої криниці
Спека, пісок назавжди.

* * *
Життя – це сон.
Питання вічне –
Хто заснув?
Буття – то крапля роси.
Марево вічне…

* * *
У тому домі довго
Жили і помирали люди.
Квіти про це
Хотіли сказати
Мені – перехожому…

* * *
Стукають у неіснуючі двері
Дивляться в неіснуючі вікна
Живуть в неіснуючому домі...
Люди ностальгії.
Самотність.

Подобається

#1536 в Фентезі
#811 в Різне
#118 в Поезія

Відредаговано: 05.08.2024