Шлях самурая

Споглядання пустелі Неба

(Низка неканонічних хокку)

* * *
Сіре небо. Сіре місто.
Хочеться втекти від сірих людей.
…А насправді – весна!

* * *
Мокрий асфальт.
Розчинюсь я в цьому дощі
Не знайдуть… Весна. Місто.

* * *
Життя – це сон
Наповнений отрутою.
Шкода, що смерті немає…

* * *
Весняне небо.
Але місяць
Такий же сумний…

* * *
Навіщо сльози людські?
Якщо небо плаче
Саме… Дощ.

* * *
В гори піду назавжди.
Нема шляху в Піднебесній.
Стану відлюдником…

* * *
У тумані храм.
Як привидно все!
Навіть віра моя…

* * *
Осінь глуха…
Свободу знайшов
У темному лісі…

* * *
Навіть вікна випали в хаті,
Порожнеча лишилась.
Як тихо тут…

* * *
Тінь на землі
У сутінках зникне.
Так і я…

* * *
Міріади ніг
Тут землю топтали віками.
Лишився пісок…

* * *
Навіть сонце заплакало
Над тією пустелею
Що звалась колись Україною...

* * *
Назавжди одягну
Чорні окуляри -
Душі людей не хочу бачити…

Подобається

#2006 в Фентезі
#1074 в Різне
#199 в Поезія

Відредаговано: 05.08.2024