(Низка неканонічних хокку)
* * *
Напій, що дарує натхнення
Чорний як ніч, як істина гіркий -
Він ніколи не втомлюється...
* * *
Споглядаючи чорну ніч
Стиглу неначе черешня
Зрозумів довершеність світу...
* * *
Двоє коханок -
Злива і ніч. Гостина.
Дивацтва весни.
* * *
Невже кохання
Знову завітало в груди
Старого гайдамаки?
* * *
Ворога прощав,
Прощав своїй шаблі хиби,
Не навчився прощати себе...
* * *
Дивний пастух він -
Цей вітер весняний.
Жене стадо хмар...
* * *
У світ солодких марев
Піти й не повернутись
Так захотілося мені...
* * *
Чи то думки
Чи то ластівок зграї...
Все миттєво...
* * *
Давній напій.
Все тане безслідно.
Як цей аромат...
* * *
Не сумуйте.
Все пройде, промине -
Все - навіть життя...
* * *
На вершині гори
Схиляюсь перед пам'яттю
Вчителя, що шлях мені вказав...
* * *
Стрибнув у провалля нірвани
Без парашута -
Який політ!
* * *
На давній як світ землі
Складаю пісні про людей
Що рушають у світ. Шлях.
* * *
Дощ прийшов з небес
Дарувати радість нам.
Споглядаю калюжі.
* * *
Весна за вікном,
А думки мої осінні.
Знову дощ...
* * *
Життя - це водоспад
Спадає все, спадає
У небуття...
(Написано під впливом петрогліфів часів неоліту на які натрпапив в горах... )
Відредаговано: 05.08.2024