Під ногами все знов прибуває,
хвиля з глибокого дна,
і чайка в небі кружляє
одна.
Море - незвідана сила,
безкінечність плину буття,
ти і рятунок, й могила -
життя.
Небо з крислатими хмарами
сонцем затьмарить наш край.
Русалка, ти може і мариво, -
співай.
І розіллється водою
пісня сирени, нехай,
так добре поруч з тобою -
рай.
Сонце так швидко заходить,
"завтра" нам дасть новий шанс,
останні ці крики негоди
для нас.
Та я все ж крокую у воду,
забувши дозволених меж,
я знаю - щастя не в моді,
та все ж.
Відредаговано: 29.01.2026