Розділ 4
Сьогодні мала відбутися подія, на яку чекали не лише в баронстві, а й у далекому Тибеті. Артефакт планетарного осередку було завершено, і настав час забрати із Шангрі-Ла тих дружинників, які за роки перебування там устигли одружитися.
Проблема полягала в тому, що крізь портал на цей бік мали пройти не лише дружинники зі своїми дружинами. Потрібно було перевезти ще й десятки коней, яких минулого разу довелося залишити, а також речі всіх учасників походу. А їх за цей час накопичилося чимало.
Тож із Вірнополя до долини вирушив цілий караван возів. Спочатку він мав пройти крізь портал на той бік, а ввечері, уже завантажений, повернутися назад.
Навіть те, що обидві арки були розташовані в місцях сили, а накопичувачі могли наповнюватися самостійно, не дозволяло тримати портал відкритим надто довго.
Сама портальна арка, розміри якої були розраховані й узгоджені драконами ще мільйони років тому, мала по периметру спеціальну рамку. У конструкціях, створених драконами, її утворювали трансмутовані матеріали, інтегровані безпосередньо в камінь. У людських спорудах для цього використовували метал, вплавлений у кам'яну основу. А в арці долини баронства Вірного роль рамки виконував рослинний провідник, вплетений у таку саму рослинну споруду.
Ця структура дозволяла створити «дзеркало» переходу. Далі підключали артефакт входу, виходу або відразу обидва, після чого вони з'єднувалися з головним артефактом — планетарним осередком, парним до такого самого в іншій портальній арці.
Арки були достатньо великими, щоб крізь них міг вільно пройти дракон. Саме під них і розраховували їхні розміри від самого початку.
Максимальний час роботи порталу становив лише пів години, і то за умови, що він працював в один бік. Тобто на одній арці підключали артефакт входу, а на іншій — виходу. Якщо ж потрібно було забезпечити двосторонній рух, доступний час скорочувався вдвічі.
У звичайних порталах після цього доводилося замінювати накопичувачі: і ті, що живили центральні артефакти, і ті, що забезпечували роботу самої арки. У порталах долини та плато такої потреби не було. Достатньо було зачекати кілька годин, поки підведені провідні жили або коріння знову наповнять накопичувачі. Хоча звісно, за бажання їх можна було просто замінити, як і в будь-якому іншому порталі.
Сьогодні портал мав запрацювати щонайменше двічі. Спочатку він пропустить караван на плато, а згодом — забезпечить повернення всіх до долини.
Дорогою до арки Володимир заїхав до навчального центру. Тут він збирався забрати Андрія, який останніми тижнями в прискореному темпі навчав Ірину користуватися спорядженням і взаємодіяти з дружинниками баронства. Крім Андрія, на той бік вирушали Дімітрій, який уже став там майже місцевим, і Миколай, чия вправність у господарських справах могла неабияк стати в пригоді. Адже пів години роботи порталу — це лише на перший погляд багато часу. Насправді, коли йшлося про три десятки возів і цілий табун коней, могло статися, що накопичувачі спустошаться до завершення перевезення. І тоді доведеться чекати, поки вони відновлять заряд, щоб відкривати портал утретє.
Ірина щойно прийняла ванну після ранкового тренування й вийшла на терасу навчального центру погрітися під промінями вересневого сонця. Навчання, яке спочатку сприйняла як дрібну незручність, виявилося куди складнішим, ніж вона очікувала. Ірина вважала себе добре підготовленою після навчання у школі та п’яти років практики, але реальність швидко розвіяла її самовпевненість.
Ранкова «легка пробіжка» на десять кілометрів, а двічі на тиждень — ще й крос навколо долини. А це, між іншим, понад п'ятьдесят кілометрів то вгору, то вниз: крізь рослини, що сягали колін, чи просто руслами струмків, які стікали з гір. І все це обов’язково в повному спорядженні! Полоси перешкод, бій зі зброєю та без неї, стрільба із рушниці і магічні тренування...
Звісно, маги були значно витривалішими за звичайних людей, але, на думку Ірини, це вже було занадто. От тільки як сказати про це дядькові Андрію? Він виконував усі вправи разом із нею, хоча був старшим навіть за її покійних батьків. Тобто йому, найімовірніше, вже йшов восьмий десяток років.
Ірина стискала зуби й, вичавлюючи з себе останні сили, мовчки бігла далі. Щоправда, вчорашній крос дався їй трохи легше. Організм потроху почав звикати до навантажень.
А дядько Андрій ще й запевняв, що людське тіло загалом, а тіло мага й поготів, здатне витримувати значно більші навантаження, ніж ті, до яких привчали дружинників баронства. Щоправда, потім він пояснив, що жінок, які готувалися пройти крізь пробудження осередку, так не ганяли. Для них існувала значно м’якша програма. Але Ірина сама забажала не просто супроводжувати загони в походах, де про неї дбатимуть і оберігатимуть, а йти в бій нарівні з іншими. Тож і готувати її Андрій збирався за найвищими вимогами.
Тепер Іра точно знала: усі дружинники баронства були магами, за винятком зовсім юних хлопців, які лише готувалися пройти пробудження осередку. Ще неймовірнішою виявилася новина, що магами могли ставати не тільки чоловіки, а й їхні дружини, сестри та доньки. І багато хто з них уже скористався такою можливістю. Її здогад про те, що в баронстві навчилися штучно викликати пробудження, повністю підтвердився. Розгадка на перший погляд здавалася водночас простою й жахливою.
Людину брали із собою до аномалії й під постійним наглядом досвідченого мага тримали там доти, доки агресивні енергії не пробуджували осередок. Після цього виправляли недоліки, якщо ті виникали під час пробудження, — і можна було починати навчання.
На словах усе звучало просто. А от на практиці…
Вона, магиня, яку десять років навчали доглядачі у школі, протягом першого року практики на прикордонні щоразу мусила долати власний страх, коли загін стикався зі Звірами. А тут звичайні чоловіки й навіть жінки заходили значно далі. Просто в саму аномалію — місце, де енергії були перекручені, Звіри виростали особливо сильними, а водилося їх в рази більше, ніж навіть на прикордонні. Супроводжував людей, стежачи за змінами, саме дядько Андрій. Та сама людина, яка ці дні бігала поруч із нею, навчала всього необхідного й готувала її до того, що мав знати воїн-маг баронства.
#292 в Фентезі
#30 в Фантастика
реінкарнація у інший світ, мультивсесвіт, дракони і інші магічні істоти
Відредаговано: 14.11.2026