Герої тихо просувалися вперед, обережно ступаючи по спустошеній землі, спостерігаючи за тим, як з’являються нові істоти зі сталі. Аріана не могла стримати своєї цікавості і вирішила підійти ближче, щоб краще роздивитися їх.
**Аріана:** (шепоче) Я повинна подивитися на них ближче.
**Артеміон:** (пошепки) Будь обережна, Аріано.
Вона обережно наближалася до місця, де утворювалися ці істоти, коли раптом під ногами у неї тріснула гілка. Вона впала на землю, видавши тихий звук. На щастя, це почули лише двоє солдатів Істфолду, які патрулювали поруч.
**Солдат 1:** (помітивши рух) Хтось там є!
**Солдат 2:** (обережно підходить) Потрібно перевірити.
Артеміон і Леонард помітили, що солдати наближаються до Аріани. Леонард, не гаючи часу, тихо підкрався до них. В одному плавному русі він витягнув свій кинджал і безшумно вбив обох солдатів, перш ніж ті встигли щось зробити.
**Леонард:** (шепоче) Все чисто. Аріано, піднімайся.
**Аріана:** (полегшено) Дякую, Леонард. Ледь не зіпсувала все.
Вони тихо повернулися до решти команди.
**Артеміон:** (пошепки) Добре, що все обійшлося. Будьмо обережнішими. Ми не можемо дозволити собі розкрити нашу присутність.
**Леонард:** (шепоче) Зараз час рухатися далі. Ми повинні знайти спосіб зупинити цих істот і їхніх творців.
Герої, зберігаючи тишу, продовжили свій шлях, спостерігаючи за ворогами і залишаючись непомітними. Вони знали, що кожен їхній крок міг бути останнім, але віра в успіх і взаємна підтримка допомагали їм йти вперед.
Троє днів безперервної подорожі виснажили героїв. Зупинившись у затишному місці, вони вирішили влаштувати табір, щоб відпочити і обговорити всі події, які сталися з ними за останній час.
Вечірні вогнища освітлювали їхні обличчя, коли вони зібралися навколо, щоб поговорити. Втома була відчутна в кожному русі, але вони знали, що цей момент відпочинку був необхідний.
**Артеміон:** (помішуючи вогонь) Ми багато пройшли разом. Згадаємо, з чого все почалося.
**Аріана:** (усміхаючись) Пам’ятаєте, як ми вперше зустрілися? Я навіть не думала, що колись опинюся в такій пригоді.
**Леонард:** (посміхаючись) Тоді ми ще не знали, що нас чекає. Пам'ятаєте ту битву біля мосту? Це було справжнє випробування.
**Ліріон:** (зітхаючи) Я завжди дивувався вашій мужності. Ви всі відважні воїни. Мені пощастило, що я став частиною вашої команди.
**Артеміон:** (серйозно) А як же не забути нашу битву з Сауроном? Тоді ми всі зрозуміли, що здатні подолати будь-які труднощі.
**Аріана:** (сумно) Але ми також втратили багатьох друзів. Король автоматонів віддав своє життя, щоб врятувати нас. Його жертва ніколи не буде забута.
**Леонард:** (спогадуючи) І Голдрак... Він був справжнім героєм. Його подвиг у бою з Громбелом... Це був справжній акт відваги.
**Ліріон:** (задумливо) Пам'ятаю, як ми подорожували підземеллям, зіштовхувалися з павуками, тролями та іншими небезпеками. Ми навчилися довіряти одне одному і боротися пліч-о-пліч.
**Артеміон:** (серйозно) Так, ми втратили багатьох, але також здобули багато друзів і союзників. Разом ми здатні на більше, ніж будь-хто з нас міг би уявити.
Герої продовжують шлях, раптово Око Саурона звертає свій погляд на героїв, Аріана й Артеміон одразу ж лягають а Леонард знесилений падає, раптом Артеміон й Аріана чують звуки маршу великої армії поглянувши вниз вони бачать орків що піднімаються на гору, в той же час Леонард крутиться й зачиняє уші, адже він чує голос Саурона що пропонує йому сдатися й приєднатися до нього, стати дев'ятим королем сходу, раптом з' являються 8 людей одягнути в темну броню з темними клинка и, проте вони виглядають як тіні. Раптом звук труби автоматонів змушує Саурона перевести погляд на армію автоматонів які вийшли разом з 4 тролями в битву на Долині, тим часом Леонард знесилені валяється й бачить як тіні 8 королів наближаються до нього, як раптом Аріана кидається на 1 з них наносячи рану, той зникає, Артеміон піднімається й вбиває(як він думав) ще одного короля, зав'язується битва, під час якої Аріана отримує рану й падає, 1 король намагається вбити її та Леонард вставляє свій кинджал з останніх сил в тінь короля який щезає, а Леонард обезсилено падає на землю.
Аріана: "Артеміон, захисти Леонарда! Ми не можемо його залишити!"
Артеміон (з вирішеністю): "Розраховуй на мене, Аріана. Я не дозволю їм наблизитися до нас!"
Леонард (з напруженістю): "Цей голос... він проникає в глибину моєї душі... Але я не зраджу своїх друзів!"
Артеміон (з гнівом): "Ці тіні мають бути знищені! Ми не можемо допустити, щоб вони заволоділи світом!"
Аріана (зі злістью): "Це ще одне випробування, яке ми зможемо подолати разом! Давайте покажемо, на що ми здатні!"
І так, герої відчайдушно встають на захист один одного, готові віддати останні сили в боротьбу зі злом, яке намагається знищити їх.
Під час битви героїв з королями тіней арміями автоматонів командували троє королів, але двоє вже були мертві, і ніхто не міг скликати їхнє військо на допомогу. Битва почалася з побудови обох військ. Королі автоматонів ледве дійшли єдиного рішення щодо побудови своїх рядів: списоносці спереду, мечники за ними, тролі, що ведуть армію, а стрільці розташовувалися в кожному ряду. В армії Саурона люди Істфолду із людьми темряви стояли попереду, за ними - орки, тролі в кожному ряду, павуки обходили армію автоматонів збоку й атакували фланги, а нові істоти, яких було лише 200, йшли попереду всього війська.
Артеміон: "Ми повинні зосередити наші сили на тих нових істотах! Їхня сила може бути вирішальною у цій битві!"
Аріана: "Тримаймося разом! Це буде важка битва, але ми здатні на більше, ніж можемо собі уявити!"
Грохатун: "Армія автоматонів не здадиться без боротьби! Ми змусимо Саурона платити за кожен крок, який він робить на нашій землі!"
Леонард: "Ми не можемо дозволити, щоб ці темні сили здобули перемогу! Наша мета - захистити цей світ від зла, яке намагається в нього вторгнутися!"