"Солодкі сподівання"

1
Незважаючи на життя у жахливі такі часи
Солодкі сподівання щодня гріють мої думки!
Що зміни наступлять,немов сонця промінь
Люди почнуть робити незабаром справи добрі!
Мрійливо чекаю,немов насолоджуюсь кавою,
Спостерігаю світ,віра палко в очах палає!
Сам тихесенько сиджу,коли немає тій змоги,
Дізнатися відверто,куди ведуть прямі дороги!
Жахлива істина людей, бентежить мій розум,
Невідомі тайни, забралися на моєму порозі!
Солодка мрія,немов розтоплений мед тече,
Смак задоволення,уява у розумі залишає!
Несподіванками кожна думка тихо вражає,
Немов фарбами по папіру наносить ескізи!
Коли я так лежу,та хочу доторкнутися до неба
Щоб знання спіймати,немов фенікса за крила!
Та прокидаючись втомлено,бо це лише сновидіння!
Яке у розумі моєму тримає палке бажання,
Але це тільки зараз щастя мого тихий початок!

2
Коли я мовчки,самотньо по вулицям ходжу,
До мене люди завжди з цікавості звертались!
Вони питання неймовірні для мене задавали,
"Чого живеш лише своїми ти сподіваннями?"
Тільки сумно становиться від цього знов мені,
Бо як відповісти таким людям,зовсім я не знаю!
Моє життя,це немов дорога в невідоме місце
Де ти шукаєш відповіді які лежать у серці!
Так! Сподівання це для мене буття мрійливе
Де кожна мить,хоча б у розумі стиратиме жахи!
Та ніколи не побачать очі у мені, бажання потайні!
Я живу замкнуто,немов монах у келії самотній
Для мене світ,ядовитий став тепер назавжди,
Бо лицемірство та злоба в ньому процвітає!
Та змінитися не хочуть,бо до вподоби таке їм!
Коли я бачу це навколо,на очах зібрані сльози,
Бо боляче знати правду,для серденька простого!
Але палко гріє мрія,що незабаром не стане злоби,
Все зміниться на краще,та дихати буде чудово!
Від таких сподіваннь моїх,живеться душі солодко

3
Сподіваннями живу,не тільки для світу,
Хочеться давно знайти людину вірну!
Щоб змогу мати,в розмовах засинати,
Та щоб солодке щастя обом відчувати!
Скрізь відстані,скрізь екрани телефону,
Мрія лежить така,вона диво колискова!
Та серед ночі,немов зорі,сяйвом оточила,
Немов у полоні,мене чарами своїми схопила!
Кажуть люди та рідня,що таку вже не зустріти,
Але сподівання моє,завжди серце буде гріти!
Від солодкого бажання,може буде божевілля,
Но лише таке ведіння,допомогає жахи терпіти!
Бо не можна так в самоті,в цьому світі жити,
Все повинно як в раю,для чогось мені радіти!
Так думки немов бджоли, будуть радісно гудіти,
А душа немов дитя,від солодкого щодня радіти!

4

Темрява вносить кольорові мені зміни,
Сподівання стають для душі вразливі!
Вони стали сенсом,моє в житті мандрівки,
Тепер розповідаю,у кожній своїй сторінці!
Я не вважаю,що це гірка моя доля справді,
Но має бути час,коли збудуться бажання!
Та навмисно у розумі,малюється прохання,
Щоб не були напрасні, життя сподівання!
Кава міцна,папер та письмова ручка ляжуть,
Мого життя поеми,римованими віршами!
Нехай кожна людина,коли рядки прочитає,
Повірте мені на слово,що життя прекрасне!
Коли на майбутнє,є бажані серцю сподівання,
Це жити спокійно,та думки задовольняє!
Бо солодко стає,від такого нічного міркування!