"Рай серед людей"

1
Хтось заздрість носить як прикраси
На шиї повісили люди як кулон!
Та ходять повз людини,палають очі,
В думках бажають більшого немов сон!
В них немає сорому,вони без людяності,
Як вовки шукають багату здобич мовчазну!
В очах палають уяви чужого добробуту,
Яку мріють придбати,собі без усякого жалю!
Люди щирість загубили скрізь темні часи,
В них амбіції заграли,немов подлі пісні!
Заздрість-це гра людей на забаганки,
Та хто більше зможе дозволити собі!
На чужих людей,не звернуть увагу,
Поки щастя не приберуть до рук своїх!
Серед людей,блукають як хижаки криваві,
Помстою від заздрощів бажано вони живуть!
Та немає таким місця,в нашому тихому буттю,
Вони забули шлях,до мрійливого людям раю!
Покаяння в них загинуло в середині давно,
Немов у полоні спокуси, продаються вони вогню!

2
Благо бути чистим, незважаючи на інших,
В думках своїх порядок,тримати міцно!
Щиро радіти,коли люди щось своє знаходять,
Та бажаннями своїми,з розумом володіти!
Так! Спокус багато дуже у нашому цілому світі,
Але триматись чесним,та по совісті своєї жити!
Добрі справи як бальзам,для загиблої душі,
Подивившись навкруги,можна Всесвіт розуміти!
Серце крихітне своє,в любові щирій тримати,
Та без всякого жалю,себе людям віддавати!
Не треба соромитися,відвертих своїх грихів,
Всі ми люди! Та ходимо однаково по землі!
Шлях у кожного різний,але доля вже такова,
Що за наслідки жахливі,буде болюча ціна!
Не треба бути пророком,щоб вершити життя,
Треба просто малювати,без злочину своє буття!
Там в раю,де не буде ненависті та зраджень,
Кожен зможе спокій собі придбати навіть!
Но за кожну добру справу,отримаєш радість,
Задоволення знайшовши,немов цінний скарб!
Бережи в своєму серці,він дарує тихий рай!

3
Подивись у небо,там безліч зірок,
Вони різноманітні,як у розумі думок!
Кольоровими барвами,грається уява,
Там серед неба,заховалася відвага!
В раю немає сенсу,ганятися за славою,
Твоя людяність чиста,сама про себе скаже!
Гучними словами,які відповідають за життя,
Ти несеш відповідальність,щоб віра тобі була!
Але зрадивши людину,ти підеш як більшість,
Та заробиш недовіру,вона з середини знищить!
Бо не знаєш ти насправді,яку беруть собі ціну,
Ті хто людину захищають,у подвір'ях раю!
Ти можеш думати багато,що ти зовсім не такий,
Але спостережливі нащадки, будуть бачити завжди!
Всі твої коварні плани,вони викриють бігом,
Та отримаєш свій вирок,де не буде вже добро!
Те що робиш,те тобі вернеться вдвічі,не спеши,
Не бери тягар на плечі,якщо не має чистої душі!
Серед людей,як райські землі,ти побачиш,
Як живе проста людина,без соромних меж!

4
З вірою міцною,можно життя прожити,
Бо любов та чесність,на благо будуть служити!
Якщо не зволікати,та себе щодня міняти,
То з часом минає,все що тебе руйнувало!
З добрими справами,немов в білих одежах,
Ти щастя знайдеш,в середині свого серця!
Це буде завжди,тебе по ночам темним гріти,
Навіть якщо, будеш зовсім тихо на одиниці!
Та не зважай! Ти не один на цій такий планеті,
Кожна людина,десь самотня сидить в далечіні!
Вона мовчки мріє,рай спокійний собі знайти!
Та ти можеш досвідом своїм їй допомогти,
Тільки залишилося,все справжнє розповісти!
Не зволікай! Часу обмаль в добрих справах,
Та злих людей,на шляху приносять хмари!
Вони як вовки,хочуть знищити таку людину,
Котра щодня про справедливість тихо мріє!
Та знайди у середині нарешті зцілення своє,
Щоб відчути рай серед таких простих людей