"Снігова Королева"

1
Сидів хлопчина у ночі, телефон тримавши
В Інтернеті щось шукав,сторінки гортавши!
Думками забита голова:кому він потрібний?
Та відповідь сама його тихесенько знайшла,
Коли серед відстані,зустрів собі дівчину!
Там далеченько,десь в середині нашій країни
Живе собі дівчина,вона немов зимова богиня!
Все почалося,так несподівано та раптово 
Перше повідомлення,пролунало від дівчини 
Хлопець не чекав,що таке може бути!
Дівчина писала,с кожною годиною йому
Відверто спілкуючись,з полум'ям у словах!
Іскри почуттів,переповнювало щире серце
З дивовижними думками,читав слова юначе
Та щось у серці залоскотіло,немов він у казці!
Почав дивитись по її очам,та далі пізнавати
Вона душою була,така біленька немов янгол!
Тільки крила хтось зломав,щоб не літавши,
Але дівчина жила,квітучою та парила як пташка!
Вела спокійне своє життя,про себе дбавши,
Та побачивши її юнак,потрапив під її чари!
Думати частіше він почав,уявляючи картини,
Як кохання ніжне прокидається,до цієї дівчини!
Кожен день спостерігав,яка в неї поведінка
Вона на нього дуже схожа,немов дві краплини
Та закралися до нього, бажання дивовижні:
"Якщо вона такаж як я,то ми обидва мрійливі,
Та шукаємо разом, кохання чисте та надійні!"
З такими думками,він дивився завжди на неї,
Кожне відео кричало,до тремтіння доводили!
Так продовжили вони, спілкування свої щирі,
Натхненням стала неземним,вона для хлопчини!
2
Біляве волосся,вітром ніжно колихало,
Дівчина втомлено,мрійливо каву пила!
Тут несподівано,прийшло повідомлення,
"Доброго ранку! Я за тобою дуже сумував"
Зразу теплом,серце палаюче наповнилося,
Лід розтане,як від сонячних променів,
Посмішка щіра,сяє на обличчі цілий день!
Ці слова,можуть зігріти кожного на відстані,
Але ж пощастило,що звучать вони саме їй!
Минає день,на роботі пропадає до вечора
Втомленою приходить,та телефон достає!
Там може чекати,хлопець той закоханий,
Вона відчуває,що стала йому небайдужою,
Але щось тримає,щоб почати відносини...
Зізналася щіро,щоб не було недомовленя,
Але юнак розуміючи залишився поруч з нею!
Так приємно,коли просто потрібна хлопцеві
Але минуле душить,великим своїм досвідом!
Не зразу повіриш,таким теплим словам..
Щось протилежне,відчувалось в цій людині,
Багато турботи від нього було завжди!
З кожним днем,з'являлася мила посмішка
На оксамитовому обличчі,білявої красоти!
Душа з полегшенням вдихала ноти щастя
А радість палає вогником,в чарівних очах!

3
А хлопець чекає, дивлячись щоденно,
Кожний погляд,в очах ловить дівчини!
Вона стала для нього, занадто більшим
Ніж можно було тоді ,собі напевно уявити!
В кожному слові,він бачить те,що дуже скрите
Немов скарби,він хоче в дівчині знайти
Та серед своїх думок,він відчуває на відстані
Як вона тихо,стала важливою,у його житті!
Немов зимонька,увірвалась своїми сніжинками
Лагідно вкрила,його немов ковдрою білою!
Доторкнулась до нього,немов подих свіжого
Та розтане в долонях,теплими обіймами!
Серед будніх днів,коли довго мрії його немає
Немов марево,образ перед собою тримає!
Кожну деталь,що бачив про неї,тихо уявляє
Бо не байдуже серце,до тієї кого ніжно чекає!
Думки-льодом туманять розум в тиші кімнат,
А хлопець мріє,якось опинитись з нею поряд!
Вони потрібні одне одному,серце відчуває,
Бо не можливу душу обманути почуттями!
Та серед зірок,які краплинами вкрилося небо
Хлопчина шукає відповіді,яких не має давно!
"Дякувати долі,за кохання таке ніжне і щире,
Що одного разу,з дівчиною моментом звело"
Шепотів юначе, тихесенько сидячі біля каміну
Бо знав він напевно,що саме вона гріє його!
Так минали хвилини,та пролітав певний час
Поки білявонька,не з'явилася на його очах!
Серце завмерло,радість пробігла до мурах
Тремтінням віддалося,тепло в голубих очах!
Він дочекався,немов пройшло все його життя 
Зимова богиня на вечір знов до нього пришла !

4
Вирішувала сама,як треба жити!
Багато часу,на роботі проводила
Для неї було, самотність звільнити!
Зранку міцна кава,та думки мрійливі,
Під музику,щастя своє може уявити!
Вона обожнювала мріяти на самоті!
Немов сніжинка,по світу легенько кружляє,
Своєю красою,вона вабить у потаємні сни!
Та з посмішкою щастя,душа її розцвітає
Немов троянда,аромат життя вона роздає!
Наче тихий вітерець,в далечінь її потягнуло
Та зорі яскраві,шепочуть про мандри яскраві
Веселими барвами,весь світ палко зустрічає
Та десь у тиші,сумує той,хто спокій береже!
Сподіваясь на зустріч,якою марить у ночі!
Серед сторінок,немов при палаючих свічках
Вона приходить до нього ,як зимова казка!
Королева зимова,з подихом свіжого щастя!
Лише одно слово,з розуму палко зводить,
Думки немов метелики починають свій вальс
Та яскраві моменти, зігрівають у нічний час!
Немов теплою ковдрою,волосся відчувати
Та вдихати з насолодою,цей зимовий аромат!
А вона може бути палкою,немов теплий камін
В очах вогником сяє, глибина бурхливої душі!
Вона щиро себе дарує,навіть у той далечіні!

5
Так минали дні,в справжніх почуттях,
Не знаючи часу,в щирих спілкуваннях!
Не можливим вважали, мовчати щодня,
Бо тягнули почуття,навіть скрізь екрани!
Спокусливі бажання,мріяли на майбутнє,
Де вони щастя своє разом побудують!
Та з ранку до ночі,не могли лягати спати,
Поки не вкусили,смак справжнього кохання
Кожна хвилина,посмішку ніжніше дарувала,
Без особливих зусиль,розумілися вони!
Та серед звичайних днів,почалися відносини,
Бо неможливо стримати,палких почуттів!
Тягнули кожного,такі спокусливі бажання 
Пристрасть в очах,теплим вогнем палає!
Та люди дивувалися бачивши це навкруги,
Що така справжня любов,у наш час існує!
Тануть холодні спогади, зимової дівчини,
Серце полум'ям кохання наповнено до межі!
Хлопець думками,назавжди до неї завітає
Щоб щастя з коханою, назавжди зберігти!
Казкова історія,в життя мрії перетворює,
Щоб насправді зблизити коханих людей!